Ми досі намагаємося доїти тих, хто і так лежить.
Вас хоч на попа постав, хоч в іншу позицію – все одно толку немає!
Треба ж думати, що розуміти.
Ми виконали всі пункти: від А до Б.
Вплутаємося в бійку – провалимо наступні, та й майбутні роки. Кому це потрібно? У кого руки сверблять? У кого сверблять – чешіть в іншому місці.
Черномирдіну пришити нічого неможливо.
Деякі принципи, які раніше були принципові, насправді були непринципові.
Вічно у нас в Росії стоїть не те, що потрібно.
Уряд – це не той орган, де, як кажуть, можна тільки мовою.
Взагалі-то успіхів небагато. Але головне: є уряд.
Взагалі-то успіхів небагато. Але головне: є уряд!
Я не та людина, яка живе удовлетворениями.
Є ще час зберегти обличчя. Потім доведеться зберігати інші частини тіла.
Взагалі, дивно це, ну, просто дивно. Я не можу це ще раз, я не знаю і не хочу цього. Це не означає, що не можна нікого. Ну, напевно, когось, може бути, і потрібно. Кого-то вводити, кого-то виводити.
Наша безпосереднє завдання сьогодні – визначитися, де ми сьогодні разом з вами знаходимося.
Красивих жінок я встигаю тільки помітити. І нічого більше.
Ось ми там все це бурове, я перепрошую за це слово, Марксом придумане, цим фантазером.
Ми завжди можемо вміти!
Уряд – це не той орган, де, як багато хто думає, можна тільки мовою.
Всі ті питання, які були поставлені, ми їх все зберемо в одне місце.
