Доля любові – грати їй в піжмурки.
Щасливі годин не помічають.
Ах! злі язики страшніші пістолета.
А Гильоме, француз, підбитий вітерцем?
Ось наші суворі цінителі та судді!
Йшов в кімнату, потрапив в іншу.
До особи ль вам ці особи.
На лобі написано: Театр і Маскерад.
Я правду про тебе порасскажу таку, Що гірше всякої брехні.
Ч то мені поголоска? Хто хоче, так і судить.
Служити б радий, прислужувати тошно.
Співак взимку погоди річної.
Так такий собі чи розум сімейство ощасливить?
Зовні дзеркальце, і дзеркальце всередині.
Минулого життя підла риса.
