Всі ми маємо маленьку слабкість трошки пощадити себе, а постараємося краще підшукати якогось ближнього, на кому б зігнати свою досаду.
Та сам собою дійшов, власним розумом.
Один там тільки і є порядна людина: прокурор; та й той, якщо сказати правду, свиня.
Рідкісний птах долетить до середини Дніпра.
Я їх знаю всіх: це все шахраї, все місто там такий: шахрай на шахраї сидить і шахраєм поганяє.
Інша лист з насолодою прочитаєш.
Є люди, які мають страстишку напаскудити ближньому, іноді зовсім без усякої причини.
Унтер-офіцерша набрехав вам, нібито я її висік; вона бреше, їй-богу, бреше. Вона сама себе відшмагала.
Незліченні, як морські піски, людські пристрасті, і всі не схожі одна на іншу, і всі вони, низькі і прекрасні, спочатку покірні людині і потім вже стають страшними володарями його.
А повернись-но, сину!
Обов’язок для мене справа священне, закон – я німію перед законом.
Молодість щаслива тим, що у ній є майбутнє.
Швидко все перетворюється в людині; не встигнеш озирнутися, як уже виріс усередині страшний хробак, самовладно звернув до себе всі життєві соки.
Давненько не брав я в руки шашок!
Воно, звичайно, Олександр Македонський герой, але навіщо ж стільці ламати?
Ні, це неможливо вигнати: він говорить, що в дитинстві його мамка забила, і з тих пір від нього віддає трохи водкою.
Я тебе женю так, що і не почуєш.
Їй-богу,і почестей ніяких не хочу. Воно, звичайно, заманливо, але перед чеснотою все порох і суєта.
Підніміть мені повіки: не бачу!
Звичайно, прілгнул трохи; да ж не прілгнувші ані слова ніяка мова.
