Доброчесність і мудрість без знання правил поведінки подібні іноземних мов, тому що їх в такому випадку зазвичай не розуміють.
Веди своє життя так, щоб щовечора ти міг сказати собі: один день мого життя зменшився, одну добру справу додалося.
Чеснота в тому і полягає, щоб чинити правильно, нехтуючи найближчій вигодою.
Чеснота бідняка – душевна щедрість.
Існує тільки одна чеснота – справедливість.
Чеснота, що не здригається при вигляді вад, опоганюється ними.
Зараз у нас більше вченості, ніж учених, і точно також чесноти більше, ніж людей доброчесних.
Чеснота хвалять, але вона мерзне.
Істина, свобода і чеснота – ось єдине, заради чого потрібно любити життя.
Бути може, чеснота є не що інше, як душевна делікатність.
Не тільки чеснота необхідна природі і, навпаки, не тільки в злочині вона потребує, а й стверджує себе в скоєному рівновазі між тим і іншим. У цьому полягає її нескінченна мудрість. Але чи можемо ми бутивинні, додаючи то до однієї, то до іншої сторони, коли вона сама має нас на своїй шкалою?
Чеснота несумісна з невіглаством, забобонами, рабством, рабів можна утримати лише страхом покарання.
Це ново, тому що я представляю порок переможним, а чеснота – його жертвою, схильною до всіх форм приниження і жорстокості, але наділеною єдино вразливою душею, щоб протистояти цим небезпекам.
Справи чесноти неможливо робити, не страждаючи або не задовольняючись при цьому.
Цінність – це те, що людина здобуває і зберігає своїми діями, чеснота – це дія, за допомогою якого він видобуває і зберігає цінність. Цінність передбачає критерій – мета і необхідність дії перед обличчям вибору. Там, де немає вибору, неможливе існування цінностей.
Чеснота – це здоров’я душі.
Гординя, хтивість, сумнів – ось три причини всіх вад, відомі з досвіду останніх трьох тисяч років. Ймовірно, і всіх чеснот теж.
Досконала чеснота і закоренілий порок виявляють себе лише поступово, та й то під тиском обставин.
Хто зробив людям добро, той добрий чоловік; хто постраждав за скоєний нею добро, той дуже добра людина; хто прийняв за це смерть, той досяг вершин чесноти, героїчної і досконалою.
Якщо чеснота не стає пристрастю, ми її не дотримуємося. Ми завжди лише намагаємося її дотримуватися, піддаючись пориву.
