Наш розум потребує книгах, як меч – в точильному камені, щоб не затупитися.
Набагато краще було б не читати Ахматову, а попити з нею чаю. Краще було б посидіти біля каміна з Діккенсом, ніж ковтати його книги. Але немає такої можливості, і залишаються книги – як руки, простягнуті з вічності для рукостискання.
Андрій Ткачов
