Пожертвувати життям для блага батьківщини.
Вітчизна – це край, де полонянка душа.
Віддати життя за батьківщину.
Родина, як кинуте на поле бою зброю, – може вистрілити і в своїх.
Не можна бути героєм, борючись проти вітчизни.
Любов до батьківщини – перша перевага цивілізованої людини.
Ми вважаємо батьківщиною то місце, де ми народилися.
Так нехай мене боїться лютий ворог. На серце ладанку зберігаю. До Бога я ще не зробив крок, Але якщо треба, я ступну! І в небесах, грозою стривожених, замовте слово про мене. У глухих лісах, в полях не косіння Ми залишалися на війні …
У підданих деспота немає батьківщини. Думка про неї витіснена користю, честолюбством, раболіпством.
І дим Вітчизни нам солодкий і приємний!
Цей куточок землі для мене дорожче всіхінших.
Слухаючи провідника, Янек згадав слова командира бригади: «Де ми – там межа батьківщини». Тільки зараз він зрозумів сенс цих слів: вільна Польща простягається до того пня на просіці, де стоїть радянських знаряддя, до окопу їх танка. Попереду – вузька смужка нічийної землі, а далі на захід – гітлерівці. Якщо фашистів відкинуть хоча б на сто метрів – звільнена територія батьківщини збільшиться; якщо ж відступлять – вона стане менше.
Приємно і почесно вмирати за батьківщину.
Любов до батьківщини починається з сім’ї.
Погляди мінливі, а батьківщина одна.
Тепла громада Батьківщини …
Родина для мене дорожче життя.
Кращий засіб прищепити дітям любов до батьківщини полягає в тому, щоб ця любов була у батьків.
Порадіймо ж і подякуємо небо, ми досить добре послужили батьківщині, щоб нас визнали гідними кинджалів тиранії!
Дим вітчизни яскравіше вогню чужини.
Будемо любити батьківщину, будемо підкорятися [її] законам.
Немає нічого гіршого, ніж блукати в чужих краях.
Дим вітчизни яскравіше вогню чужини.
