Люди з зеленим очима здаються мені втіленням ніжності. Вони вміють щиро любити і бути відчайдушно вірними своїм почуттям.
Від ласки у людей бувають зовсім інші очі.
Людей в основному цікавлять в інших тільки очі, та й то щоб бачити в них власне відображення.
Кажуть, що якщо закохаєшся в карооку, то ніколи не зможеш розлюбити.
Очі людей, що стежать за багаттям, – правдиві.
Світильник для тіла єоко.
Хіба можна що-небудь пояснити, коли не зважаєш один одному в очі?
Художник пише очима любові, і тільки очам любові слід судити їх.
Погляд темних очей завжди здається зверненим всередину, зосередженим на собі, а то і просто потайним.
В очах – страх з тугою в чехарду грають.
Коли я дивлюся в твої очі, я бачу в них свій залишок життя, я бачу його з тобою.
За мої зелені очі, називаєш ти мене чаклункою, кажеш ти це мені адже даремно, я можу і правда чаклувати.
Весь мій сенс в твоїх очах, коли я бачу його, мені подобається. Адже зелений – мій улюблений колір.
Do Not опускай очі перед страхом – і страх відступить.
Дивився в твої очі. Думав: «У них потонеш». Потонув. Так і не сплив.
Зрозумійте, що мова може приховати істину, а очі – ніколи!
Завжди дивись в очі! Тоді люди тебе запам’ятають.
Красиві блакитні очі – як скляні вікна, а вдома нікого.
У цих карих очах жив розум, сталь і влада. Влада короля.
Очі-океани, а в них крах.
