Зима – це посилене відчуття необхідності тепла близької людини.
Ось і знову настав той час року, коли шапка буде вирішувати яка в тебе буде зачіска.
Зима – це, коли приходячи додому, йдеш ставити чайник раніше, ніж включаєш комп’ютер.
Ось воно щастя: сніг, мармелад і теплі рукавиці …
Зима асоціюється у мене з теплим пледом, чашкою чудової какао і приємною атмосферою. Сніжок красиво блищить під помаранчевим світлом ліхтарів.
Всі пори року прекрасні і мають свої переваги, але зима – це неймовірно магічна і казкова пора, яка не має собі рівних з багатьох причин. Для кожного принади зими криються в чомусь своєму. Для одних – це активні види спорту, а для інших – час з улюбленою книгою під теплим пледом в затишній обстановці будинку.
Зима без потрісканихгуб і соплів все одно, що весілля без нареченої.
Всі радіють першому снігу, а мені ось тепер весь день його у дворі розгрібати.
Зима швидко настає тільки для ледачих.
Все, я на сніг подивився, можете його прибирати.
Зима того року була дуже холодна. Навіть сонце застудилося, відморозило щоки, і у нього напав нежить. А коли сонце застуджене, від нього замість тепла йде холод.
Слідом за холодною зимою завжди приходить сонячна весна; тільки цей закон і слід в житті пам’ятати, а зворотний – краще забути.
Зима висить на хвойних лапах, по-святковому хороша, кавуновий гоголівський запах – її груднева душа.
Всю своє доросле життя я прожила в Монреалі і вже забула, яким прекрасним може бути сніг. Я звикла до того, що сніг – це щось таке, що підлягає прибиранню. Свого роду сміття з небес. Але зараз я бачила сніг свого дитинства. Веселий, грайливий, яскравий і чистий.
Зима вступає в місто байдуже, А він мовчить і холоне, підкорений.
Десь на планеті є тепло і життя, я всю зиму буду думати цю думку.
Зима дарує можливість мріяти про чарівність і диво. Головне – не упустити шанс і зробити цю зиму казкової.
