Мама не переживає, коли дочка дізнається “непристойності”. Набагато більше її турбує, хто її цьому навчив!
Діти – якоря, які утримують мати в житті.
Мама ніколи не змінить, тому що її любов до тебе – свята.
Для кожної дитини найкращі ліки, це – мама. Притисне до грудей, погладить по голові, поцілує забите місце, подує на збиту коліно і всі хвороби, як рукою зніме.
Мама поруч завжди. Навіть, коли вона посміхається своїм дітям сонечком з неба.
Для будь-якої матері головне – не стати мачухою!
Мама з тобою завжди, навіть коли ти один. Можеш змінювати міста, але нею ти вічно любимо.
Для багатьох щастя – це два літри. А для багатьох – це всього два грами. А для мене щастя – це бачити, як посміхається моя Мама!
Мама найкраща, я ж на неї схожа … І такий Матусі ні-хоч пройти весь білий світ.
Дорога Мамуля, рідна моя! Нехай життя пестить одну лише тебе, проблем хай не дарує, клопоту і негараздів, балує нехай щастям лише круглий весь рік.
Мама дивиться на дочку і намагається звикнути до свого щастя. Але як до нього, до такого щастя, можна звикнути? Це тепер здивування на все життя: я – мама дочки.
Єдина жінка, яка не дозволить віддатиза неї життя, – це мати.
Мама у мене письменниця, тато – кандидат наук, а я народилася красивою і обламала обох …
Єдина любов, в яку я вірю – це любов матері до своєї дитини.
Мама вчила мене НЕ ЗАЗДРИТИ: Так в світі мільйони дітей, яким не так пощастило з батьками, як тобі.
Єдина людина, яка гідна пам’ятника – це мама. Тому що більш сильних і великих людей я не знаю.
Мама вчила мене основам самолікування: якщо не перестанеш косити очима – на все життя так залишишся.
Якби світом правили матері, то не було б чортових воєн, перш за все!
Мама вчила мене долати неможливе: закрий рот і їж суп.
Якби юнаки знали про дівчат те, що знають їх матері, світ був би повний холостяків.
