Красиві статуси про Москву (200 статусів)

Наше місто для всіх різний. Одним він дасть все. Іншим – нічого.

Знайомих і друзів – вся Москва, але жодного, хто за мене – ні, без мене помре.

Сюди треба їхати з грошима. І чималими.

Москва сьогодні нагадує бомжа, який зробив собі манікюр, педикюр, надів на брудну білизну смокінг і пішов грати в казино.

Приїхав приятель з Америки. Ходить по Москві і не розуміє, чому так холодно. Та ще й в аеропорт треба за 2 години до відльоту приїжджати. А зайнятися нічим. Рейс відклали. Він хотів присісти – нікуди. «Так, дивні люди – росіяни!»

Дивлячись на спокійне сузір’я, я довго слухав приглушені шуми Москви, і любов до неї стиснула моє серце.

Кожному москвичеві місто представляється особливим. А вже про приїжджих і говорити нема чого.

Чим більше відстань від Москви, тим нравственнее люди.

Їдеш до Туреччини – кругом москвичі. Їдеш в Єгипет – знову кругом одні москвичі. Їдеш в Іспанію – знову кругом одні москвичі. Велике місто Москва.

Москва – велике село. Хтось тут оре, як кінь, а хтось – косить зелень і ходить з тьолками.

Тут крутяться величезні кошти, які не зароблені чесною працею. А також крутиться купа народу, чесною працею нічого не здатна заробити.

Я московський, пустотливий гуляка.

У столиці так просто не проживеш. Тут весь час слід показувати, що ти чогось вартий. Навіть, якщо ти нічого не вартий.

Москва, як багато в цьому звуці Для серця російського злилося, Як багато в ньому відгукнулося!

Засинаю і щоночі один і той же сон. Приїжджаю сюди і не можу знайти житло. Прокидаюся – сплю під парканом в рідному місті.

– На лондонській вулиці можна побачити двоповерховий автобус. – Зате на московській вулиці можна почути триповерховий мат!

У нас, як у роті. Спочатку корінних стає все менше, а потім і взагалі вставні зуби з’являються.

Москва, Москва! Люблю тебе, як син, Як російська, – сильно, полум’яно і ніжно!

У Москві такі пробки, що фашисти зараз не змогли б підібратися до неї навіть на танках.

З усіх боків нашої країни в столицю стікаються ріки людей в пошуках кращої долі. А як потім додому заявишся і скажеш, що ти нічого не добився? Так і залишаються там. Далеко від родичів.