У кого добре серце, того подяка не обтяжує.
Гординя і зарозумілість заважає людям бути вдячними. Нам завжди є кого подякувати, важливо це пам’ятати.
Людям простіше заплатитиза зло, ніж за добро. Тому що вдячність – це тягар, а помста – задоволення.
Не те важливо, хто надав тобі послугу, а то, кого найвигідніше подякувати.
Він єдиний, хто у мене залишився, і єдиний, кого я любила, але так і не сказала йому про це. Сподіваюся, він відчував мою прихильність, невисловлену подяку за надану підтримку і час, витрачений на мене. І за безмежне терпіння, яке він мудро виявляв кожен раз, коли я примудрялася втягнути його в неприємності. Мені так шкода, що я не говорила йому, що люблю його, коли була можливість.
– Дякую, ти допоміг Беллі вижити, коли мене не було поруч.
– Саме, тебе не було. Тільки я не заради тебе старався.
– І все одно, я вдячний. Але тепер я не залишу її до тих пір, поки вона сама мені про це не скаже.
– Побачимо ..
Ми не так вдячні тим, хто нам допоміг, як тим, хто нам міг нашкодити, але утримаються.
Брат, спасибі тобі за те, що ти не дав мені стати таким владним психом, як ти. Простіше бути мстивою сволотою.
Завжди працюй. Завжди люби. Люби дружину і дітей більше самого себе. Не чекай від людей подяки і не засмучуйся, якщо тебе не дякують. Повчання замість ненависті, посмішка замість презирства.
Вдячність – це чеснота, яка проявляється частіше до, ніж після.
Я не втомлююся дякувати. Просто не втомлююся дякувати.
– Я, між іншим, теж людина! І хочу хоч раз в півроку почути «спасибі» за те, що роблю по дому, а не «нарешті»!
– А що, хіба я тобі не кажу? Взагалі-то ти мені теж ніколи не говорив «спасибі».
– Я завжди їв твою їжу.
– Але «спасибі» ж ти не говорив!
– Я завжди просив добавки. Це ж одне й те саме!
Подяка подібна сумлінності купців: ми розплачуємося не тому, що вважаємо несправедливим не залишитися в боргу, а щоб легше знайти потім людей, які можуть нам позичити.
