Пташки світять все яскравіше, сонечко щосили щебече …. Коротше, пора загострень.
Весна – це не тільки танення снігу, а й танення сердець.
Віддайся світла і тепла.
Весна, рання, сіра, дивна, коли здається: нічого більше не буде: ні літа, ні осені – тільки ось це мовчання предснежное, преддождевое, сіре небо, перламутрове, з тонкими переливами акварельними на горизонті ….
Щороку я чекаю весни, як порятунку від холоду навколо і в душі.
Навесні проходить затяжна зимова депресія і починається короткострокова весняна.
Весна в розпалі – дівчинки в ударі!
Весна … Всього лише 5 букв, але так багато в ній надій і віри в краще … … і щастя …
Весна постачає нас витання бажань.
Сніг, сніжок, біла метелиця.
Кінець березня настав,
А мені все не віриться !!!
А в душі моїй сьогодні весна,
Чудово співають солов’ї!
Я безмірного захоплення повна,
Тихо хлюпоче вогонь по крові …
Весна- розчинник зими.
Весна – це, коли хочеться чогось свіженького. Наприклад, свіжих відносин.
Дівчата навесні, як проліски – ще й сніг не весь зійшов, а вони вже розцвіли.
Весна прийшла, вчиться лінь, сиджу за партою як олень …
Коли весна довго не приходить, то після лютого настає феврарт, потім феврель, люті, феврюль …
Весна … Трохи заважає метр снігу …
Хочу туфлі і стукати каблуками по асфальту!
У мене сьогодні весна, неділя і мені пофіг, що у всіх середовищах!
Чому, питається, весна завжди трапляється в природі і ніколи в нас самих? Як би добре взяти і, вибачте на слові, розпуститися де-небудь в квітні-травні.
Весну обіцяли спекотну – не пропустити б цей день.
Весна! Так хочеться закохатися … А чоловік проти.
Мороз і сонце – день чудовий!
Синь неба, іній на обличчі …
Ти в січні б був доречний …
Але ж не в березні ж в кінці!
