Битися на війні легко. Руйнувати легко. Будувати новий світ з того, що залишилося від старого, – ось що важко.
Війни починають, коли хочуть, але завершують, коли можуть.
Старики оголошують війну, а вмирати йдуть молоді.
Війни починаються в умах людей.
Судити про те, що таке війна, могли б по-справжньому тільки мертві: тільки вони однідізналися все до кінця.
Війни не закінчуються. Закінчуються лише життя солдатів, що воюють в них.
Сутність війни – обман. Майстерний повинен зображувати невмілість. При готовності атакувати демонструй підпорядкування. Коли ти близький – кажись далеким, але, коли ти дуже далеко – вдавай, ніби ти поруч.
Війни не можна уникнути, можна лише відтягнути її – до вигоди противника.
Так багато мертвих, думав він, і рівно через мить до них приєднається і моє покоління. Різниця між живими і вмираючими – не в якості існування, а лише в часі.
Війни подібні судовому позові, де судові витрати перевищують спірну суму.
Так це ви – та маленька жінка, яка викликала таку велику війну?
Війни прокляті матерями.
Ті прості радості, що не помічалися в мирному житті, ставали недоступними і особливо цінними в дні війни.
Війни розв’язують ті, ким рухають амбіції і марнославство. А за них вічно загрібає люди, яким все це взагалі не потрібно.
Тепер люди зрозуміють, що війна – це не вбивство, а колективне самогубство. Що краще задовольнятися тим, що маєш, ніж ризикувати втратити все.
Ось доказ того, що ми дійсно не хочемо війни: ми воюємо без оголошення війни.
Терпіння і смиренність потрібно мати і для світу, і для війни.
Час воєн – це час очікування …
Те, що нас чекає, буде гірше війни … гірше в’язниці … гірше смерті.
Всі війни – цивільні, тому що всі люди брати.
Той, хто виграє війну, ніколи не перестане воювати.
Всі війни в історії людства розв’язувалися тими, хто назвав себе миротворцями. Воістину, блаженні миротворці, бо причина будь-якої війни – їх власна примха.
