Два сенсу в житті – внутрішній і зовнішній,
У зовнішнього – сім’я, справи, успіх;
А внутрішній – неясний і нетутешній –
В відповідальності кожного за всіх.
Боятися треба не смерті, а пустого життя.
Коли потрібна підтримка, ти зазвичай опиняєшся нікому не потрібен. Але насправді ти постійно нікому не потрібен. Просто помічаєш це лише тоді, коли потрібна підтримка.
Ніколи не сподівайся, що зміниться хтось інший. Зміни завжди потрібно починати з самого себе.
Будеш на одному місці сидіти та про сенс життя думати – нічого не вийде.
Довіряючи беззастережно людині, ти в результаті отримуєш одне з двох: або людини на все життя, або урок на все життя.
Будьте самоучками, не чекайте, коли вас навчить життя.
Візьміть на себе відповідальність за своє життя. Знайте, що тільки ви можете привести себе туди, куди ви хочете, і ніхто більше.
Подумай, як важко змінити себе самого, і ти зрозумієш, наскільки мізерні твої можливості змінити інших.
У житті все дається належне. Хороші отримують хорошу роботу, погані отримують спонсора, розумні мають свою справу, а самі розумні володіють всім.
У житті бувають моменти, коли тобі немов застилає очі, і ти здатний пройти повз найпрекраснішого шансу, який тобі дає доля. Найгірше, що ти цього не усвідомлюєш, у всякому разі в той момент.
У житті все відносно, і ви не зможете переживати тільки злети, без падінь. Кожен народжується в потрібний час і в потрібному місці. Проблема лише в тому, щоб розпізнати можливість, коли вона з’являється в полі зору, і до того моменту, як вона зникне.
Все змінюється. Змінюється життя. Змінюються люди. І ніби все добре. Але іноді так не вистачає старого. Того життя. Тих людей.
Мисхожі на зірки. Часом щось розриває нас на частини, і, коли це відбувається, нам здається, що ми вмираємо, хоча насправді ми перетворюємося на наднову зірку. Самоусвідомлення перетворює нас в наднові зірки, і ми стаємо прекрасніше, краще і яскравіше колишніх себе.
