Смійся часто, довго і голосно. Смійся, поки не задихнешся.
Ми – лише ще одна невдала мутація, ще одна незавершена біологічна помилка, і одного разу планета стряхнет нас, як настирливих бліх.
Люблю, коли кого-небудь в кіно скидають з гори. І не тільки в кіно. Так, особливо не в кіно.
Живи так, ніби цей день – останній, і одного разу так воно і виявиться. А ти будеш у всеозброєнні.
Ми підкорили відкритий космос, але не свій внутрішній світ.
Дай чоловікові рибу, і він буде ситий один день. Навчи його ловити рибу, і він цілими днями буде сидіти в човні і пити пиво.
Мені до душі все, що виводить більшість з рівноваги.
Я ніколи не міг зрозуміти гордості за націю. Як на мене, гордість повинна ставитися до чогось, чого ти сам досяг, а не до того, що вийшло випадково. Бути ірландцем – це не вміння, а срана випадковість. Ти ж не скажеш «Я пишаюся, що народився 16 травня» або «Я пишаюся схильністю до раку товстої кишки». То якого *** ти пишаєшся тим, що ти американець, ірландець або інша шваль?
Приділяйте більше часу тим, кого любите, тому що вони з вами не назавжди.
Недостатньо знати, які ноти потрібно грати, – ви повинні розуміти, чому саме вони повинні бути зіграні.
У мене є одна така дурна звичка – «думати» називається. З мене вийшов не дуже добрий американець, тому що мені подобається складати свою власну думку [про речі]. Я не підкоряюся сліпо коли мені наказують.
Коли люди вирішують припинити з кимось близькі стосунки, вони часто вживають побиту фразочку – «рухатися далі». Типу: «Я застала Стіва в ліжку зі стриптизеркою, вони робили бридкі речі. І я вирішила: потрібно рухатися далі ». А я думаю про себе: «Взагалі-то, хто тут вирішив рухатися далі, так це скоріше Стів».
Єдина людина, яка з нами все життя, це ми самі. Будь живий, поки живий.
Життя вимірюється не кількістю вдихів, які ми робимо, а моментами, від яких перехоплює подих.
