Слава, популярність солодкі лише здалеку, коли про них тільки мрієш. Але коли їх досяг, то відчуваєш одні шипи. І зате як болісно відчуваєш кожен золотник їх втрат.
Ну скажи ж, моя мила, по совісті, хіба кожна жінка в глибині свого серця не мріє про таку любов – єдиної всепрощаючої, на всі готовою, скромною і самовідданої?
Розлука для любові те ж, що вітер для вогню: маленьку любов вона гасить, а велику роздмухує ще сильніше.
Нарешті він вмирає, але перед смертю заповідає передати Вірі два телеграфні гудзики і флакон від парфумів, наповнений його сльозами …
Як багато щастя може полягати в простій можливості йти, куди хочеш.
Кожна жінка, яка любить, – цариця.
Соромно, роблячи добру справу, зараз же чекати за нього нагороди.
Майже кожна жінка здатна в коханні на найвищий героїзм, Для неї, якщо вона любить, любов укладає весь сенс життя – весь Всесвіт!
Всі ми – так чи інакше – бідні, схудлі, покинуті діти, і як жахлива повинна бути життя, якщо зовсім зневіритися в таємничих добрих незнайомців!
Не можна залишити про себе хорошого враження, прийшовши до жінки з порожніми руками.
Всяка праця підносить людину.
Не в силі, не в спритності, не в розумі, не в таланті, не в творчості виражається індивідуальність. Але в любові!
Мова – це історія народу. Мова – це шлях цивілізації і культури. Тому-то вивчення і збереження російської мови є не простою справою знічев’я, але нагальною потребою.
Російська мова в умілих руках і досвідчених вустах – гарний, співучий, виразний, гнучкий, слухняний, спритний і місткий.
Як це погано, коли ти не ведеш думка, а вона тебе веде …
Мова – це історія народу. Мова – це шлях цивілізації і культури. Тому-то вивчення ізбереження російської мови є не простою справою знічев’я, але нагальною потребою.
Бог або природа, – я вже не знаю, хто, – давши людині майже божеський розум, вигадали в той же час для нього дві болісні пастки: невідомість майбутнього і незабутній, невороття минулого.
