Іполит Іпполітич була людина неговіркий; він або мовчав, або ж говорив тільки про те, що всім давно вже відомо. Тепер він відповів так:
– Так, прекрасна погода. Тепер травень, скоро буде справжнє літо. А літо не те, що зима. Зимою потрібно печі топити, а влітку і без печей тепло. Влітку відкриєш вночі вікна, і все-таки тепло, а зимою – подвійні рами, і все-таки холодно.
Література – це перетворення банальностей в істини.
На світі існує лише дві сили: долари і література.
Я сам це відчув: хочеться просто кинути все, лягти будинку в ліжко і ні про що не чути. Але, звичайно, дурніші цього нічого бути не може, та й в ліжку тобі все одно не буде спокою.
Тему не вибирають. У тому й полягає секрет шедевра, що тема є відображенням темпераменту письменника.
Коли близькості надто, стає дуже погано. І, навпаки, коли цього не вистачає, люди готові йти на будь-які подвиги. Все, що коли-небудь відбувалося в світовій літературі, – не важливо, між рідними людьми чи ні, – було пов’язано з тим, що хтось хотів бути разом. Або цю близькість зламати. От і все. Тут важливо внутрішнє відчуття світу, тому що природа людини двоїста: з одного боку, він повинен бути з кимось, з іншого – він все-таки повинен бути один. Рідко кому вдається бути разом і при цьому зберегти себе.
Кількість наших заздрісників, підтверджує наші здібності.
Одна надрукована дурниця створює ще у двох переконання, що і вони можуть написати не гірше. Ці двоє, написавши і будучи надрукованими, збуджують заздрість вже у чотирьох.
Основна різниця між літературою і життям полягає в тому, що в книгах відсоток самобутніх людей дуже високий, а тривіальних – низький; в житті ж все навпаки.
Що сталося б з літературою, якби справи її не захищає? У нас є свій касаційний суд – це майбутнє. Щасливий той, хто зможе постати перед ним!
Моя літературна доля дуже цікава. Мені ніколи не вдавалося збрехати так, щоб мені не повірили; коли я говорив правду, ніхто не бажав мені вірити.
Якась кількість хорошої літератури буде завжди, але от питання: хто буде її читати?
Життя – як спектакль театру. Все залежить не від довжини уявлення, а від його фарб.
Будь-яке людське творіння, будь то література, музика чи живопис, – це завжди автопортрет.
Діти, література – це правда, загорнута в вигадку, а правда цієї книги досить проста: магія існує.
Який жахливий розумовий отрута сучасна література.
Література народжується з глибини народної душі.
Література у нас існує, але критики ще немає. (1829)
Критикою у нас здебільшого займаються журналісти, т. Е. Entrepreneurs, люди, котрі розуміють свою справу, але не тільки не критики, але навіть і не літератори.
Література у всіх її видах – не що інше, як тінь доброї бесіди.
Політика – наука про можливе. Все, що лежить за межею можливого, – це жалюгідна література для нудьгуючих вдів, які давно втратили надію вийти заміж …
