Доброта і скромність – ось дві риси, які ніколи не мали б втомлювати людини.
Людина піднялася над світом усього живого насамперед тому, що горе інших стало його особистим горем.
Коли твориш добро, сам відчуваєш якесь радісне задоволення і законну гордість, сопут¬ствующую чистої совісті.
