І для лева видаються нещасливі дні, коли все йде шкереберть і на кожному кроці на них чекають пригоди.
Від наших батьків ми отримали найбільший і безцінний дар – життя. Вони вигодували і виростили нас, не шкодуючи ні сил, ні любові. І тепер, коли вони старі і хворі, наш борг – вилікувати і виходити їх!
Істина була єдиною дочкою часу. Істина в кінці кінців не залишається прихованою.
Залізо іржавіє, не знаходячи собі застосування, стояча вода гниє або на холоді замерзає, а розум людини, не знаходячи собі застосування, чахне.
Справжня любов позначається в нещастя. Як вогник, вона тим яскравіше світить, чим темніше нічна імла.
Пошана і повага добуваються не силою, а великодушністю і готовністю поділитися з нужденним останнім шматком.
Випробуй один раз політ, і твої очі навічно будуть спрямовані в небо. Одного разу там побувавши, на все життя приречений тужити про нього.
Живопис сперечається і змагається з природою.
Як теплий одяг захищає від холоднечі, так витримка захищає від образи. Множ терпіння і спокій духу, і образа, як би гірка не була, тебе не торкнеться.
Живопис – це поезія, яку бачать, а поезія – це живопис, яку чують.
Як добре прожитий день дає спокійний сон, так з користю прожите життя дає спокійну смерть.
Де дух не водить рукою художника, там немає мистецтва. Де думка не працює разом з рукою, там немає художника.
Картина у живописця буде мало досконала, якщо він як натхненника бере картини інших; якщо ж він буде вчитися на предметах природи, то він зробить свій добрий врожай …
Живописець повинен намагатися бути універсальним, так як він багато втрачає в гідність від того, що одну річ робить добре, а іншу погано.
Критикуючи, критикуй думку, а не його автора.
Жалюгідний той майстер, твір якого випереджає його судження; той майстер просувається до досконалості мистецтва, твори якого перевершені судженням.
