У казармі не роблять нічого, але вкрай дисципліновано.
Великі батальйони завжди праві.
Нам кажуть, що війна – це вбивство. Ні: це самогубство.
Генерали завжди готуються до минулої війни.
Офіцер не може бути хорошим командувачем, якщо він вже зовсім не боїться капрала.
Солдатська заповідь: подалі від начальства, ближче до кухні. Потопали.
Народ, який не хоче годувати свою армію, незабаром буде змушений годувати чужу.
Від солдата потрібно перш за все витривалість і терпіння; хоробрість – справа друга.
До добровільного вступу на військову службу схиляє неминучість призову.
Натренований солдат реагує на звук і ігнорує ідею.
Бог не на боці великих батальйонів, а на стороні кращих стрільців.
Діти грають в солдатів. Це зрозуміло. Але чому солдати грають в дітей?
У народі побутує думка , що військові – обмежені люди. Нічого подібного. Наприклад, я в перший раз в житті пішов в театр, коли служив в армії. І не тому, що хотів цього, а тому що це був наказ. Наказ всій ротою йти в театр. Такий, знаєте, культурно-розважальний марш-кидок. Але нам подобалося, тому що все-таки без протигазів і в формі.
Час не має влади над величчю всього, що ми пережили у війну. А народ, який пережив одного разу великі випробування, буде і надалі черпати сили в цій перемозі.
В армії все точь-в-точь як у бойскаутів, але скаути знаходяться під наглядом дорослих
Неробство – корінь усього зла, особливо військовій людині.
Контракт на військову службу договір, в якому військове відомство зобов’язується виплачувати грошове утримання, а контрактник дає згоду бути вбитим у разі військових дій.
Війна – це поєдинок волі. Якщо ти не готовий всім пожертвувати,значить ти вже програв.
Велика армія завжди в безладді.
Не можна стати хорошим солдатом без деякої частки дурниці.
Легко в навчанні – важко в поході, важко в навчанні – легко в поході.
