Один бути ніхто не любить. Просто насильно нікого з собою спілкуватися не змушую. Від цього одні розчарування.
Ніщо так не виснажує людину, як безглузді і непотрібні зусилля.
Не звертай ні на кого уваги і якщо думаєш, що можеш стати щасливим, не відходить цього шансу і будь щасливий. Як я можу судити з власного досвіду, в житті таких шансів буває раз, два – та й усе, а втративши їх, шкодуєш потім все життя.
Я бачу сни. Іноді мені здається, що це єдине правильне заняття на світі.
Будеш читати те саме, що все, станеш і думати так само, як всі. Так тільки відсталі люди надходять, примітивні. Нормальна людина так не робить.
Найважливіше – не те велике, до чого додумалися інші, але то маленьке, до чого прийшов ти сам …
Не звертай ні на кого уваги і якщо думаєш, що можеш стати щасливим, не відходить цього шансу і будь щасливий. Як я можу судити з власного досвіду, в житті таких шансів буває раз, два – та й усе, а втративши їх, шкодуєш потім все життя.
Я не люблю самотність. Просто не заводжу зайвих знайомств, щоб в людях зайвий раз не розчаровуватися.
Так уже влаштована школа. Найважливіша річ, яку ми там дізнаємося, полягає в тому, що все найважливіше ми дізнаємося не там.
Іноді мені стає нестерпно сумно, але в цілому життя тече своєю чергою.
Це ж здорово, коли хтось когось любить, і якщо любов ця від душі, то ніхто не бігає по лабіринтах.
Деякі речі на світі виходять тільки в поодинці. А деякі – тільки вдвох. Вміти їх поєднувати – хороша штука. А ось плутати одне з іншим нікуди не годиться.
Час проходить, ось в чому біда. Минуле зростає, а майбутнє скорочується. Все менше шансів щось зробити – і все образливіше за те, чого не встиг.
Для деяких людей любов починається з чогось дуже несуттєвого або безглуздого. Але якщо не з нього, то взагалі не починається.
Людина так влаштована: якщо в нього вистрілити, поллється кров.
Віддає без жалю завжди отримує.
У цьому світі не виходить залишитися зовсім одному. Тут завжди щось пов’язує людину з іншими.
Я належу до типу людей, які люблять і цінують усамітнення. Я люблю бути один. Або вірніше так: бути одному мені зовсім неважко.
Поки вчишся чомусь новому, старіти не так болісно.
Помилки – це розділові знаки життя, без яких, як і в тексті, не буде сенсу.
