Нехай промінь світу пройде через вас як через призму. Полум’ям на паперовий лист майбутньої книги.
Людська пам’ять схожа на фотоплівку, і ми все життя тільки й робимо, що намагаємося стерти зафіксували на ній.
Що таке Всесвіт? Це великий театр. А театру потрібна публіка. Ми – публіка. Життя на Землі створена для того, щоб свідчити і насолоджуватися спектаклем. Ось навіщо ми тут. А якщо вам не подобається п’єса – вимітайтеся під три чорти!
У нас є все, щоб бути щасливими, але ми нещасні.
Життя і так занадто серйозна, щоб ще і сприймати її серйозно.
Значить, можна вирости і все одно не стати сильним? Значить, стати дорослим зовсім не втіха? Значить, в житті немає притулку? Немає такої надійної цитаделі, що встояла б проти насуваються жахів ночі?
Мене часто про таке запитують, і я люблю фантазувати над відповідями. Щоб вони були різними! Відповідь сьогоднішнього дня: тому що люди – ідіоти. Вони зробили купу дурниць: придумували костюми для собак, посаду рекламного менеджера і штуки на зразок айфона, не отримавши взамін нічого, крім кислого присмаку. А ось якби ми розвивали науку, освоювали Місяць, Марс, Венеру … Хто знає, яким був би світ тоді? Людству дали можливість борознити космос, але воно хоче займатися споживанням – пити пиво і дивитися серіали.
Ви можете закрити книгу і сказати їй: «Почекай». Ви її володар. Але хто вирве вас з чіпких пазурів, які захоплюють вас в полон, коли ви вмикаєте телевізорну вітальню? Вона мне вас, як глину, формує вас за своїм бажанням. Це теж «середовище» – така ж реальна, як світ. Вона стає істиною. Вона є істина.
У зла є тільки одна сила – та, якої наділяємо його ми самі.
Коли людині 17, він знає все. Якщо йому 27 і він як і раніше знає все – значить, йому все ще 17.
Коли життя хороша, сперечатися про неї нема чого.
Як би ти не старалася залишатися незмінною, ти все одно будеш тільки такою, яка ти зараз, сьогодні.
Є злочини гірші, ніж спалювати книги. Наприклад – не читати їх.
Любов – це коли хтось може повернути людині самого себе.
Ширше розплющ очі, живи так жадібно, ніби через десять секунд помреш.
Намагайся побачити світ. Він прекрасніше будь-мрії, створеної на фабриці і оплаченої грошима. Не проси гарантій, не шукай спокою – такого звіра немає на світі.
У електронних книг немає майбутнього. Вони пахнуть підпаленим бензином.
Перше, що дізнаєшся в житті, – це те, що ти дурень. Останнє, що дізнаєшся, – це що ти все той же дурень.
Колись книгу читали лише деякі – тут, там, в різних місцях. Тому і книги могли бути різними. Світ був просторий. Але, коли в світі стало тісно від очей, ліктів, ротів, коли населення подвоїлося, потроїлася, почетверити, зміст фільмів, радіопередач, журналів, книг знизилося до відомого стандарту. Така собі універсальна жуйка.
Бог дав нам розум, щоб ми досліджували те, що вже є, а не для того, щоб ми ворожили і боялися, що нас чекає в майбутньому.
Доброта і розум – властивості старості. У 20 років жінці куди цікавіше бути безсердечний і легковажною.
Коли живеш весь час поруч з людьми, вони не змінюються ні на йоту. Ви дивували тим, що сталося в них змін, тільки якщо розлучаєтеся надовго, на роки.
