Емоції, капризи і брехня, захоплення і гра. Почуття і їх відсутність … Дари, які не можна прийняти … Брехня і правда. Що є правда? Заперечення брехні? Або твердження факту? А якщо факт – це брехня, що ж тоді правда? Хто сповнений почуттів, які розривають його, а хто – шкаралупа порожнього холодного черепа? Хто? Що є правда, Геральт? Що таке правда?
Ніколи не випадає друга оказія створити перше враження.
Ніколи не роби такої помилки … Якщо хто-небудь виявить до тебе співчуття, симпатію і відданість, якщо здивує благородством характеру, цінуй це, але не перепутай з … чимось іншим …
– Засунь свою пропозицію a d’yeabl aep arse.
Відомий перестає бути кошмаром. Те, з чим вмієш боротися, вже не так страшно.
– Пісню, як мовляє один мій знайомий, що не задушиш, не вб’єш …
– Пісню – так. Але пісняра – цілком.
Вона була тепленька і пахла мокрим горобцем.
Раніше все було простіше: чудовиська злі, люди добрі. А тепер … Перемішалося якось все …
Знаєш, чому вона не йде на банкет? Тому що їй ніяково стати однією, без чоловіка, з яким її пов’язували чотири роки. Через якого їй заздрили. Якого вона втратила, тому що не зуміла оцінити його любові.
Ти жінка, про яку чоловік може тільки мріяти. Я винен лише в тому, що мріяти не здатний.
Ми вміємо викликати градобій, але не вміємо відганяти смерть. Хоча, здавалося б, друге зробити легше.
Я, Лютик, ніколи не міг опиратися спокусі поглянути на те, чого не існує.
Сім беру тебе, щоб володіти тобою і оберігати тебе, беру на частку хорошу і частку погану, частку найкращу і частку найгіршу, вдень і вночі, в хвороби і здоров’я, бо люблю тебе всім серцем своїм і клянусь любити вічно, поки смерть не розлучить нас. Старовинна венчальная формула.
Корисно навчитися тому, чого ще не знаєш. Хто не знає мов – той каліка.
Брехня тим відрізняється від істини, що неодмінно стає реальністю.
