Будь то минуле, сьогодення або майбутнє, думаю, найцінніше час – це зараз. Проживати життя, грунтуючись на своєму минулому, не знаючи себе майбутнього.
Час не любить своїх героїв, воно їх безоплатно поступається майбутньому.
Я зірка, тому що дивлюся тільки в майбутнє!
Я цікавлюся майбутнім тому, що збираюся провести там всю свою решту життя.
Минуле і майбутнє пов’язане. Той, хто знає таємниці минулого, ─ велить майбутнім.
І якщо ми дійсно спрямовані до світлого майбутнього, що не належить нам спочатку заглянути в своє минуле і примирити себе з ним?
Якщо ми навіть про минуле не всі знаємо напевно, то намагатися розгледіти щось в майбутньому – це марна трата часу. Краще уважно дивитися по сторонах. Можна знайти дещо корисне.
Виголошені в відлуння минулого, засмотренние в міраж майбутнього, ми часто пропускаємо повз увагу найцінніше – музику сьогоднішнього дня.
Хіба це погано – не знати майбутнього? Як на мене, так просто чудово. У невідомості і азарт, і радість, і натхнення.
Якщо весь час жити минулим, то ніколи не настане майбутнє.
Матушка вважала, що навіть найякісніше майбутнє – річ вкрай тендітна і якщо люди будуть довго витріщатися на нього в упор, то воно зміниться.
Кому шкода розлучатися з минулим, тому годі й намагатися заглядати в краще, світле майбутнє.
Кожен наш крок змінює майбутнє. Справжня проблема – змінити минуле.
Невіруючих в майбутнє, до нього не доживають, вмираючи по дорозі.
Те, що вчора був день, ще не означає, що він буде завтра.
Немає нічого гіршого, ніж тягтися у власне майбутнє просто за компанію з друзями …
Якщо країну самим не громити і іншим не давати, то через деякий час вона стане не просто схожою ну, наприклад, на Швейцарію, а краще Швейцарії. Я в це вірю і підтримую всіх, хто кожен день намагається зробити нашу країну трішки краще.
Людина сама творець свого майбутнього.
