У коханій людині подобаються навіть недоліки, а в нелюба дратують навіть гідності …
Любов – це в якійсь мірі рабство …
У будь-любові є крапля отрути.
Любов – це вічний обман, іншими словами, коли чоловік любить, він намагається ввести себе в оману, нібито одна жінка сильно відрізняється від інших.
У світі зла, дурниць, невпевненості і сумнівів, званих існуванням, є одна річ, для якої ще варто жити і яка, без сумніву, сильна, як смерть: це – любов.
Любов – це чудовий обман, на який людина погоджується по добрій волі.
У світі і без того недостатньо любові і доброти, щоб їх ще можна було марнувати уявним істотам.
Любов – це вихід за межі свого «я» і злиття з тим прекрасним, що укладено в іншій людині.
В помсту і любові жінка більш варвар, ніж чоловік.
Любов – це єдине, що робить людину – сильнішою, жінку – красивішою, чоловіка – добрішим, душу – легше, а життя – прекраснішим!
В одній годині кохання – ціле життя …
Любов це життя. Втрачаючи любов, ми втрачаємо життя.
У відносинах між чоловіком і жінкою хто то один завжди виявляється сильнішим за другий. Але це не означає, що слабкий не любить сильного.
Любов – це зубний біль у серці.
У літньому віці любов перетворюється в порок.
Любов – це і є велике божевілля чоловіка й жінки.
У ревматизм і в справжню любов не вірять до першого нападу.
Любов – це гра в карти, в якій блефують обидва: один, щоб виграти, інший, щоб не програти.
В людині є потреба в любові і в пристрасті. Добре, якщо джерело любові і пристрасті один і той же.
Любов – це гра в якій програє той, хто сильніший любить.
