Довіра – єдина розкіш в світі, якій людина не володіє.
Якщо ти кинеш дитини в момент потреби, в майбутньому він тобі не довіриться.
Довіра заробляють роками, втрачають в мить і назавжди!
Довіра веде до зради – прислів’я, стара як світ. Якщо вовк унадився в стадо, дивись не тільки за вівцями, а й за пастухом.
Довіра – немов дзеркало. Якщо воно розбите, його не склеїш. І ти все одно бачиш тріщину в гребанний відображенні.
Коль немає довіри, його не виправдалися.
Довіра – перша умова дружби.
Довіра, мабуть, сама тендітна річ, і тим не менше на ньому все будується, скоріше всупереч досвіду.
Довіра – це плід дружби, а не її джерело.
Довіра, як і серце, являє собою палац, зроблений зі скла.
Довіра – це як аркуш паперу. Якщо його розірвати, то як би ми не клеелі, очікуваного результату не буде.
Нікому не можна довіряти. Навіть собі, а особливо «дивним типам» Є домовленості і умовності між людьми, які не можна порушувати, ось їм можна вірити.
Довіра – це віра в свою здатність впоратися з наслідками своєї відкритості.
Якщо ви вийшли з довіри, значить там ваших немає!
Зрадити можна лише того, хто тобі довіряє.
Ми в радості довірливі, як діти. Нас тішить мирт, п’янить переможний лавр.
Довіра – один з головних секретів вічної любові.
Мені довелося вивчити складну річ: довіра – це найголовніше в стосунках.
Якщо у тебе вийшло обдурити людину, це не означає, що він дурень, – це значить, що тобі довіряли більше, ніж ти цього заслуговуєш.
Якщо довіряють джерела, довіряють і інформації.
