Цитати Штольца з Обломова (30 цитат)

Роман Гончарова Обломов в першу чергу запам’ятовується своїм героєм Іллею Іллічем Обломовим, який веде апатичний, бездіяльний спосіб життя. На противагу ледачому Обломова зображений його друг – Андрій Іванович Штольц – людина незнатного походження, який, завдяки своїй працьовитості, удостоюється особистого дворянського титулу. Цитати Штольца з твору «Обломов» представлені в цій добірці.

Мудро і важко жити просто!

Праця – образ, зміст, стихія і мета життя. По крайней мере, моєї.

Кому добре і вигідно на місці, той не піде; а якщо йому не вигідно, то і тобі не вигідно: навіщо ж його тримати?

Саме життя і працю є мета життя, а не жінка.

Та хіба свідомість є виправдання?

Людина створена сам влаштовувати себе і навіть міняти свою природу.

Ти скинь з себе перш жир, тяжкість тіла, тоді відлетить і сон душі. Потрібна і тілесна і душевна гімнастика.

Джентльмен є такий пан, який сам надягає панчохи і сам же знімає з себе чоботи.

Самолюбство це майже єдиний двигун, який управляє волею.

Життя промайне, як мгновеніе.Пусть вона буде постійним горінням!

Людина створена сам устроівать себе і навіть міняти свою природу, а він відростив черево та й думає, що природа послала йому цю ношу!

Немає людини, яка б не вмів чогось, їй богу немає!

Він говорив, що нормальне призначення людини – прожити чотири пори року, тобто чотири віку, без стрибків, і донести посудину життя до останнього дня, не проливши жодної краплі даремно, і що рівне і повільне горіння вогню краще бурхливих пожеж, яка б поезія ні палала в них.

Людина іноді несвідомо робиться егоїстом.

Дружба – річ хороша, коли вона – любов між молодими чоловіком і жінкою або спогад про кохання між людьми похилого віку. Але Боже борони, якщо вона з одного боку дружба, з іншого – любов.

Любов менш вимоглива, ніж дружба, вона навіть часто сліпа, люблять не за заслуги – все так. Але для любові потрібно щось таке, іноді дрібниці, чого ні визначити, ні назвати не можна.

– Я думала, що серце не помиляється.
-Ні, помиляється: і як іноді згубно.

Боже мій! Про що не заплачуть жінки? Скільки причин для сліз!

А радість хіба не почуття, і до того ж ще без егоїзму?

Неохоче житимеш, як живуть біля тебе.

Це не твоя смуток; це загальний недуга людства. На тебе бризнула одна крапля … Все це страшно, коли людина відривається від життя … коли немає опори.

Тепер або ніколи!

– Що трапилося?
– Так що: життя чіпає!
– І слава Богу!

Твоя смуток, ловлення, скоріше – це ознака сили, пошуки живого, роздратованого розуму пориваються іноді за життєві грані, не знаходять, звичайно, відповідей, і є смуток … тимчасове невдоволення життям … Це смуток душі, котрі запитують життя про її таємниці.

Почалося з невміння надягати панчохи й скінчилося невмінням жити.

Кому добре і вигідно на місці, той не піде; а якщо йому невигідно, то і тобі невигідно: навіщо ж його тримати?

Дружба – річ хороша, коли вона – любов між молодими чоловіком і жінкою або спогад про кохання між людьми похилого віку. Але боронь Боже, якщо вона з одного боку дружба, а з іншого – любов.

Ось коли заграють всі сили в вашому організмі, коли заграє життя навколо вас, і ви побачите те, на що закриті у вас очі тепер, почуєте, чого не чути вам: заграє музика нерв, почуєте шум сфер, будете прислухатися до зростання трави.Стривайте, не поспішайте, прийде саме!

Та хіба свідомість є виправдання.

Немає людини, яка б не вмів чогось, їй-богу немає!