Найважча робота – бути Мамою. Дякую, Мама!
Моя дорога матуся, я знаю, як у тебе болить душа, коли я плачу, тому ти ніколи не побачиш моїх сліз.
Зважитися обзавестися дитиною справа неабияка. Це означає зважитися на те, щоб твоє серце відтепер і назавжди розгулювало поза твого тіла.
Моя мама була найкрасивішою жінкою, яку я знав. Тим, ким я став, я зобов’язаний своїй матері. Всі мої успіхи в цьому житті, моральне інтелектуальне і фізичне виховання я ставлю заслуги мамі.
Спасибі, мама, що навчила мене мріяти.
Тільки два рази – при народженні і смерті дитини – мати чує свій власний крик як би з боку.
Дитина – це назавжди. Ніколи вже не буде ні свободи, ні незалежності, ні спокійного серця. Воно завжди буде переживати, боятися, завмирати. Воно завжди буде пов’язане з іншим серцем, і до цього треба нарешті почати звикати. Ні, легше не стане. Ніколи. Треба якось вчитися переносити цю тривогу.
Хто сказав, що ангелів не існує? Просто на землі їх називають мамами.
Ми будемо вічно прославляти ту жінку, чиє ім’я – Мати.
Дитина дізнається маму по усмішці.
Спогади про материнську любов – саме втішне враження для того, хто відчуває себе втраченим і кинутим.
Чумацький Шлях нашого життя бере початок з грудей матері.
На Кавказі говорять, що справжній чоловік може плакати в житті двічі: перший раз при народженні (адже народжуючись, плачуть всі), а другий раз – коли помирає мати.
Пісня, яку співає мати біля колиски, супроводжує людину все його життя до гробу.
Не слід затівати сварки з жінкою, в якої прокинулися материнські почуття. На її боці вся мораль світу.
Що таке мати? Мати – біль народження. Мати – занепокоєння і турботи до кінця днів її. Мати – невдячність: вона з перших кроків повчає і наставляє, зупиняє і попереджає, а це нікому не подобається ні в п’ять, ні в десять, ні в двадцять років.
