Краще страждати, ніж померти – ось гасло людства.
Кожен день хороший, щоб народитися, кожен день хороший, щоб померти.
Мужність – краще смертоносну зброю, – мужність нападає бо в кожному нападі є переможна музика.
Як добре прожитий день дає спокійний сон, так з користю прожите життя дає спокійну смерть.
Все життя є не що інше, як засіб не думати про смерть.
Те, що не служить іншим, вмирає.
Якщо тобі не вдалася життя, то, можливо, вдасться смерть?
Якби я міг померти прямо зараз, я був би найщасливішим з людей, що живуть.
Любов сильніша за страх смерті.
Нормальний людина не жадає царства небесного: він жадає продовження життя на землі.
Коли Солон жалобу по синові, хто то йому сказав: «Адже це марно!» – «Тому й плачу, що марно», – відповів Солон.
Сенс життя в тому, що вона має свій кінець.
Нерозумно і неправильно оплакувати загиблих. Справедливіше було б дякувати Богові за те, що ці люди жили.
Якби життя не була умиранням, як вона була б прекрасна!
Слава – це могильник, який звертає мало уваги на живих, зате обряджає мертвих, влаштовує їх похорони і проводжає в могилу.
Чому ми радіємо, коли хтось народжується, і горюємо на чиїхось похоронах? Тільки тому, що ми лише сторонні спостерігачі.
Поки ми є, смерті немає, а коли є смерть, немає нас.
Якщо ви справді хочете побачити дух смерті, розкрийте своє серце перед плоттю життя. Бо життя і смерть єдині, як єдині річка та море.
Ніхто не одужує від хвороби, ім’я якої народження, – сама була її рана смертельна з усіх можливих.
Сумно шкодувати про життя, коли вона під кінець, а ще сумніше зовсім про неї не шкодувати.
