Популярні чеченські вираження з перекладом (100 виразів)

Життя чеченського народу ніколи не була простою. В останні десятиліття ця країна пережила війну і безліч нещасть. Проте, люди в цій державі залишаються все такими ж доброзичливими і добрими, які вміють пояснити складні речі простими словами. Серед чеченський виразів є дуже багато крилатих фраз зі складним змістом, що сказані просто і зрозуміло. В даному розділі зібрані популярні чеченські вираження з перекладом.

Бухбоцу Шеліго ХІХ дуьзна Даць. – Глибока діжка водою не наповниться.

Бухахь г1ура йоцуш, 1АМ т1ехь ша бійр бац.- Без мерзлоти на дні озеро льодом не покриється (відповід. Немає диму без вогню).

Везарг Велч, белхар даьлла. – Помер улюблений – піднявся плач.

Вехначунна некь Бітінія хьераваьллачо. – Божевільний поступився дорогою п’яному.

Он ваша мара воьлліча мор хуьлу, д1атеттіча дог лозу. – обіймеш поганого брата – вантажем стає, відштовхнеш – серце болить.

Воккхачуьнга лацадоьг1нарг – ор чу воьжна.- Хто не послухався старшого, впав в яму.

Воніг лоьхург вочух вір Вац. – Той, хто шукає зло не позбудеться від поганого.

Буьйса йоьллачу юьртахь яккха еза буьйса. – В якому селі застане ніч, в тому і необхідно переночувати.

Валарх ца кхоьруш, к’ійваларх Кхера. – Чи не смерті бійся, бійся бідності.

Ваша ваша Вац, хьан доттаг1 і вацахь. – братніх брат, якщо він тобі не друг.

Б1аьстенан маху, яккха НПУ Елара шен, гуьйренан маху яккха йо1 Елара шен – аьлла Нанас. -Краще, щоб весняний вітер овіяний невістку, а осінній – дочка, сказала мати.

Б1аьрг – стешхалла, куьг – майралла. – Око боязкий, рука хоробра.

Б1аьргаш доцчунна Нехай б1аьргара к1ай гіна.- Сліпий зауважив більмо в чужому оці. (Відповід. З боку оці сучок бачиш, а в своєму і колоди не помічаєш).

Б1аьрг – Санна стешха, аьрру куьг Санна майра. – боягузливий, як очей, хоробрий, як ліва рука.

Ваша воцу Йішай – марг1ал-сара. – Сестра без брата, що гола хворостина.

Ваша воцу ваша – т1ам Боцу лік ». – Без брата брат, що сокіл без крила.

Ваша воцчу йішійн дог ма дохаде, нана йоцчу йоь1ан дог ма делхаде. – Чи не розстроюй сестру, яка не має брата, не ображай дівчинку, яка не має мати.

Б1аьсте т1аьхьа йог1учу 1аьнах ма Кхера, la т1ахьа дог1учу гуьйренах Кхера. – Не бійся зими, за якою йде весна, а бійся осені, за якою йде зима.

Б1аьстенан маху, яккха НПУ Елара шен, гуьйренан маху яккха йо1 Елара шен – аьлла Нанас. -Краще, щоб весняний вітер овіяний невістку, а осінній – дочка, сказала мати.

Аьрга стом Санна муьста ма Хіла – церг тоьхтоьхначо д1атосур ву хьо. – Не будь кислим, як незрілий плід: хто відкусить, всяк тебе кине.

Баги Дінч х1оех х1оаш кхарзалур Даць. – З яєць, про які розповідаєш, яєчню не зробити.

Барзах кхійрінчу 1уьнан жа ца Дебні. – У пастуха, боявся вовка, стадо розродишся.

Барт Боцу юрт а, барт Боцу доьзал а х1аллакь хілла.- Аул без згоди (одностайності) і сім’я без згоди – загинули.

Аьхкенан заманчохь мук’а леллачуьнга, 1аьно ша гіхь леладойту. – Того, хто не працював влітку, зима «змушує» носити себе на спині.

Аьхкено Литта х1оттійна, 1аьно д1акхаьлліна. – Літо поставило копицю, а зима проковтнула її.

Аьхка lіллінарг – laй Гіддай. – пролежав влітку пробігав зимою.

Аьхка догlанах іддарг, lай Лайх Гіддай. – Той, хто тікав влітку від дощу, взимку бігав від снігу.

Аьхка Хье ца кхіхкіча, lай яй ца кхехка. – Якщо влітку не кипить мозок, то взимку не буде кипіти каструля (котел).

Барт боцчу ц1а чу ІРС ца Деана. – У будинок, де немає згоди, щастя не прийшло.

Бартболчу ціцігаша бартбоцу берзалой ешійна.-Дружні кішки недружні вовків перемогли.

Аьхка лаьхьанах кхеравелларг – 1ай Карсанов кхеравелла. – Влітку злякавшись змії – взимку мотузки злякався.

Бахкі ца ліінчу атто ц1ога доцу ЕСА діна.-Корова, яка не бажала телитися, принесла теля без хвоста.

Бегаш девнан уьхьігаш. – Жарт – початок сварки.

Бедді боьдучу сіна а аьлла. – Навіть біжить оленя дорікнули.

Аьхка мало – 1ай хало. – Влітку лінь – взимку борошно. (Т. Е. Влітку полінуєшся – взимку помучитися).

Аьхка т1арга lалаш цабінчуьнан, 1ай когаш бахьійна. – Хто не берег влітку шерсть, взимку заморозив ноги.

Віро вир аьлча, вир аьхка Дахау. – Осел, якого обізвали ослом, полетів у прірву (соотв.Осел, який назвався ослом, потрапив в ущелину).

Віра ц1ога лаьціарг хе ваьхьна, Дінан ц1ога лаьцнарг ваьлла. – вхопився за ослиний хвіст потонув (в річці), а вхопитися за кінський хвіст уцілів.

Вуьзначул т1аьхьа віснарг к1іллу Леріна. – Залишився після того, як наївся, порахували боягузом.

Г1абалі юьйхінарг соьга а ца йог1у, коч юьйхінарг ас а ца ялайо. – Одягнена в ошатне плаття за мене не виходить (заміж), а одягнену в просте плаття я не беру.

Га доцу сара Атта кагла. – Хворостина без гілок – легко ламається.

Гай ца дезачунна, корту а ца Беза. – Хто не любить живота, не любить і голови. [/Su_note

Газанан ма1ах борошна ца хилла, йішін вolax В1 ца хилла. – З козячого роги не вийде рукоятки, племінник (син сестри) – не замінить (рідного) сина.

Газа йі’начу коьртах цlе яьлла. – Хто козу з’їв, у того голова горить (соотв. На злодієві шапка горить).

Газ т1аьхьа хьаьдча, Бекхем а ца воьхна. – І Бек не розгубився, коли за ним погнався гусак.

Генаро зурма хаза хета. – Дальня зурна приємніше (Скрізь добре, де нас немає).

Генаро доттаг1 Лекхім Г1ала Санна ву. – Далекий друг подібний високій башті.

Гай чу даханарг – барона, ги даханарг – мохь.-потрапило в шлунок – сила; потрапило на спину – вантаж.

Газа берда йістехь лаьтташехь, боьхьіг аьхка яхна дукха меттігаш ю. – Не дивлячись на те, що коза стоїть на скелі (обриві), багато випадків, коли козеня падає в ущелину.

Вуьзна вару но кхача боцуш а ма гlo, екхна яру но кхоллар йоцуш а ма гlо. – Будучи ситим не рушив без їжі, в ясну погоду не виходь в шлях без накидки (бурки).

Вуьзначул тlаьхьа lійнарг ​​стешха Леріна. – Того, хто наївшись не втік, порахували боягузливим.

Аьхкенан цхьа де, 1аьнін к1іранал ду. – Один день літа дорівнює зимової тижня.

Аьхка де дайінарг – lай шійтта дійнахь Меца Лела. – Той, хто втратив один день влітку, дванадцять днів голодував взимку.

Адамо дегl леладо – Хино чlара лелабо. – Людина опікується тіло, вода – рибу.

Вочу стагера діканіг гур Даць, дика стаг д1авоьрзуш гур Вац. – Від поганого людини доброго не побачиш, а хорошу людину відвертається не побачиш.

Вочу т1аьхьено дай буьйцу. – Погане покоління предків хвалить. (Соотв. Чи не хвалися батьком, а, похвала сином-молодцем).

Вочу іччархочун топ даіма Гарц Йолу. – У плоxoro стрілка рушницю завжди дасть осічку.

Bol воцу так – бух Боцу хен, ваша воцу Йішай т1ам Боцу лікуючи: – т1ам Боцу лікуючи Лаца Атта ду, бухь Боцу хен Божо Атта бу. – Батько без сина – кряж без підстави, сестра без брата – сокіл без крил, якого легко зловити, кряж без

Підстави легко звалити.

Воьдуш дінарг хьесап Даць, вог1уш дінарг Бен.- Вірний той розрахунок, який зроблений, чи не йдучи з дому, а при приході (соотв. Хвалити нема ідучи в бій, а йдучи з бою).

Бен сту беллачунна, батта пах ца белла. – Що дала бика на забій не дали для поджаркн і легкого.

Беркат дог1а а Деана, куй – кетар Хіліром сан; Беркат доцу Малх а хьаьжна, куйня, кетарх веліра зі. – Пішов благодатний дощ – отримав я шапку і шубу; засвітило не благодатний сонце позбувся я шапки і шуби.

Аьхка мало, 1ай хало. – Влітку лінь, взимку борошно, т. Е. Хто влітку полінується, той взимку помучиться.

Он стаг г1уллакхе ма вахійта, – т1аьхьа к’ахьега дезар ду. – Чи не посилай поганого людини зі справою, потім доведеться працювати.

Он к’іг геть 1аьха. – Погана ворона погано каркає.

Он Хіла Атта ду, дика Хіла хала ду. – Легко бути поганим, але важко бути хорошим.

Ворда йоьхча – дечіг, сту Белчев – жіжіг.-Зламається гарба – дрова, ляже віл – м’ясо.

Вочу дійнах дика де хилла, вочу Стаг дика стаг ца хилла. – Непогожий день змінився ясним днем, поганий же чоловік не став хорошим. (Соотв.Горбатого могила виправить).

Аьхка 1іллінарг, 1ай Гіддай. – Той, хто лежав влітку, бігав взимку.

Аьхкенан заманчохь мук’а леллачунна, 1аьно т1е ко боккху. – На того, хто не працює влітку, зима наступає ногою.

Бетташ ЕТТ болчунна Гуттарі а т1о хуьлу. – Хто маєдійну корову завжди матиме сметану.

БОЛЕХОВ ца Бечо яа а ца йоу. – Хто не працює той і не їсть.

Борз дуьхьал ца кхетча, газу Хьаьжц1а яхна.-Коза не зустрів вовка, до Кааби дісталася.

Боьханіг хе а ц1анвійр Вац, ц1енаніг ц1аро вагор Вац. – Брудного і вода не очистить, чистий у вогні не згорить.

Букарвоьлла стаг Кошоя бен нісвійр Вац, – Горбатого могила виправить.

Ала Атта ду, амма Ібрах1імна хала ду. – Сказати легко, а Ібрагіму прикро.

Ала йо1е, хаза несна. – Скажи дочки, щоб почула невістка.

Арара ННЦ велла геть дог1ійла, чуьра НПУ Елла геть долійла. – Нехай з вулиці прийде погану звістку, що зять помер, хай з дому вийде погану звістку, що невістка померла.

Дас хастійна говрят хьалха ца я’лла. – Кінь, яку розхвалював господар, що не перегнала. (Соот.Не говори «гоп», що не перескочивши рів).

Дас йі’ча, к1ант ца вузу. – Якщо батько поїсть, син не насититься.

Далла хууш смик – нахаба ца хі’ча ца долу.- Те, що знає бог, дізнається народ.

Даца-уьстаг1 Санна Хіла – берзалой кічча ю хьуна. – Станеш бараном, і вовки тут як тут.

Даьндаргана Ібрах1ім ца вевза. – Куля Ібрагіма не знає.

Арі токхе ю, Ваха-lен Атта ду. – Долина ситна, жити там легше.

Віро ша беана мохь ша бі’на. – Сам притягнув осів ношу, сам її н з’їв.

Віра уллохь лаьттіна Шинар вірах 1аьхна.- Скотина, яка стояла з ослом, закричала по-ослячому.

Генарчу йіш-вешел гергара Лулах тоьлу. – Краще сусід поблизу, ніж родич далеко.

Герзе Йіна чов-м лоьраша ерзор яру, Матт Йіна чов стін ерзор техьа? – Рану, нанесену зброєю, вилікують лікарі, а рану, нанесену мовою, хто вилікує?

Г1іллакх а, г1іллакх дацар а, Адамця хьоста Санна хуьлу.- Непорядність або благородство в самій людині, як джерело.

Говрят к1ад’елча евза, к’онах к’ійвелча вевза.- Кінь пізнаєш, коли вона втомилася, чоловіка пізнаєш, коли він збіднів.

Так Велч цхьа зезаг дужу даг тlера, нана елча ші’ дужу. – Коли батько помре – квітка падає з серця, коли мати – два.

Дагахь а, баги а цхьаь ву. – І в серці, і в роті однаковий.

Дагахь лаьттарг дістлелха. – Що на умі, виривається з вуст. (Соотв. Що на умі, те й на язиці).

Даймохк – ялсамане, нехай Мохк – жоьжахате. – Родина – рай, чужина – пекло.

Дан Дезарг кханенга дехкінарг дезачух хьоьгуш ваьхна. – Хто відкладав обов’язки на завтра, жив заздрячи бажаного. (Соотв .Не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні).

Говрят лата цаваьхьнарг, нуьйрах Летта. – побоялися коні, побився з сідлом.

Говрят боларца евза, к’онах собарца вевза. – Кінь дізнаються по ході, а людини по витримці.

Вир хьалхадаллалц ца хоьхку говрят. – Кінь женуть (на скачках) не до тих пір, поки осів її НЕ пережене.

Вир даьхні а Даць, ча док’ар а Даць, Морза carla а Даць. – Осел не багатство, солома не годуй, сироватка НЕ ​​милостиня.

Вірна ша вир юйла ца хі’на, Лерга лаьцча Бен.- Осел тоді лише дізнався, що він осел, коли його за вухо потягнули.