Ти коли-небудь відчував, що тобі не вистачає того, кого ти ніколи не зустрічав?
Часом нам сниться те, що в житті неможливо, а життя підносить те, що й не снилося.
Ти заспокоюєш друзів, коли їм погано. Коли тобі погано, у тебе немає друзів.
Бувають моменти, коли ти дивишся на повідомлення кілька хвилин і тупо не знаєш, що відповісти.
Шкода, що 500 днів літа – це тільки назва фільму.
Бісить, коли сидиш, читаєш підручник з літератури чи історії, а в голову непомітно лізуть свої думки, а ти все читаєш, читаєш, і потім коли починаєш не розуміти змісту прочитаного, знову доводиться читати заново з того ж місця.
Всі говорили – прийде весна і все буде добре, і чо? Весна прийшла, а добре, бл @ ть, де застрягло?
У мене складний період в житті. Я намагаюся зрозуміти, чому я така дурна.
-Алло, привіт, ти де? -Привіт Я вдома. А ти? -А я з тобою поруч в автобусі їду.
Є два типи людей: ті, хто мене люблять і тупі.
Я зовсім не прошуся назад. Я просто іноді сумую.
Прикро, коли знайомишся своїх хороших друзів один з одним, а вони потім спілкуються краще ніж з тобою.
Але жцікаво було б дізнатися, хто була та людина, яка першою в тебе закохався?
Напевно, у кожного з нас є «друг по переписці», який живе далеко від нас, але при цьому знає про нас більше ніж ті, хто живуть поруч.
Я фільм зніму. про тебе. про нас. про наші відносини. тебе вб’ють на початку фільму.
Завжди є хтось, хто дивиться на тебе, в той час, поки ти дивишся на когось іншого.
Якщо тобі з року в рік говорять, що ти змінився на краще, то мимоволі задумаєшся: а ким же ти був спочатку?
Найкраще запам’ятовується те, що намагаєшся забути.
Ти той з ким нас колись буде троє.
