Чим більше мама любить і жаліє сина, чим більше йому дарує ласки і турботи, тим ніжніше він відноситься до коханої жінки. Так уже закладено у матінки-природи: здатність любити того, кого любили в дитинстві.
Синочку, ти — сенс мого життя, ти такий гарний, сильний і великий, і пам’ятай, що ти — найкращий.
З вулиці прийшли два шматки бруду, кажуть, що мої діти. Піду помию — по голосам схожі.
Бракує слів, щоб висловити всю гаму почуттів до свого сина, тому скажу просто — я пишаюся тобою і завжди буду любити.
Моє найкраще ліки від усіх негараздів, проблем і депресій — це мій синочок. Досить його просто обійняти, вдихнути рідний запах, і все погане відступає на задній план.
При погляді на синочка починається приплив ніжності.
Тільки з роками починаєш розуміти, в чому твоє багатство, і воно постійно кричить: «Агу!»
Навіть лампочки починають світити яскравіше, коли синок посміхається.
Син не буде відважним, якщо мати боязка.
Хочеться подарувати синочку всю свою ласку і чуттєвість, але треба знати міру і не переборщувати.
Невдячний син гірший за чужого: це злочинець, бо син не має права бути байдужим до матері…
