Моя голова – це місто, в різних районах якого оселилися різні болячки.
Температура, нежить, голова болить, морозить! Я ще дивуюся, як у мене немає геморою!
Ми їх під пахвами тримаємо, дітям в попку вставляємо, а в Америки в рот беруть.
Багато хто вважає, що хвороба робить людину безстрашним. Але це не так. Вічне відчуття, що тебе переслідує маніяк. Тримає тебе на мушці.
Фізичні недуги – це той податок, який бере з нас наше життя; одні обкладаються вищим податком, інші – нижчим, але платять всі.
Радикуліт весела хвороба – як сидів, так і пішов.
– Ви захворіли?
– Ні. Просто постарів.
Найцінніший плід здоров’я – можливість отримувати задоволення.
Не так страшна хвороба, як плата за лікування.
Деякі жінки, захворівши, стають ніжними. Через кілька днів раптом починають гримати з ліжка. О! Значить, одужують!
Безпричинна втома віщує хворобу.
Тааак..боліт голова … значить вона ще все таки є! Ну хоч щось радує.
Простягніть хворому, одному з тих, кого так жорстоко називають невиліковними, соломинку надії, як він тут же спорудить собі з неї колоду, а з колоди – цілий будинок.
Біль – це порожнеча в порожнечі і породження порожнечі.
Здоров’я – це коли все болить, але ще є сили, щоб не йти до лікаря.
Хвороба – поняття відносне, для мене, у всякому разі. Я її сприймаю як наслідок загального процесу старіння.
Чим більше докторів, тим більше хвороб.
Ікаю три години вже. Сказали пити воду. Знущаються. Тепер я булькало, коли ікаю.
Хворобам марно повідомляти, як вони називаються.
Краще мити руки перед їжею, ніж шлунок після!
