Коли є красуні і дворянки то їм хоч і їсти нічого, а перли все таки куплять.
Запорожці, як діти: коли мало – з’їдять, коли багато – теж нічого не залишать.
Слов’янська порода – широка, могутня порода перед іншими, що море перед мілководними річками.
Не слухай, синку, матері! Вона баба, вона нічого не знає!
Як хоч яка сила є в доброму старому вині і хоч як воно зміцнити дух людини, але якщо до нього додати ще й ґречне слово, то вдвічі більша буде сила і вина і духу.
І вся Січ молилася водної церкви і готова була захищати її до останньої краплі крові, хоча і чути не хотіла про піст і стриманість.
Поріднитися спорідненістю до душі, а не по крові, може тільки людина.
Яка в Руській землі війна, піднята за віру: нема сили сильніше віри.
Немає уз святіше товариства!
І в цьому обоюдносліянном поцілунку відчулося те, що один тільки раз в житті дається відчути людині.
Ні, братці, так любити, як козацька душа, – любити не тільки розумом чи ще чим, а всім, чим дав Бог, що тільки є в тобі. Ні, так любити ніхто не може!
Як же може статися, щоб без діла не напився чоловік? Гріха тут немає.
Відомо, яка в Руській землі війна, піднята за віру: нема сили сильніше віри.
Та хіба знайдуться на світі такі вогні, муки і така сила,яка б пересилила російську силу!
Є ще порох в порохівницях?
Я тебе породив, я тебе і вб’ю!
