Письменник повинен допомагати людям примиритися, література повинна служити справі миру. Але ні в якому разі не провокації.
До розважальної літератури відносяться приблизно так само, як до проституції: засуджують, але користуються.
Погіршення знань – не єдина проблема. Школярі втрачають у порівнянні з радянським часом креативні якості, навички самостійного мислення. Понад 70% бажаючих отримати університетську освіту не володіють елементарними навичками самостійного аналізу інформації. Все, що можуть,- завантажити чужі тексти з Інтернету. Психологи констатують різке погіршення мотивації до навчання, здатності до роботи в групі. Старшокласникам все більш чужа взаємодопомога. Падає і загальнокультурний розвиток. Нові покоління по суті ізольовані від справжньої літератури, мистецтва.
Що стосується сучасної літератури, то я аж ніяк не збираюся її захищати. Вона виправдовує своє існування великим законом Дарвіна про виживання вульгарно.
Що стосується сучасної літератури, то я аж ніяк не збираюся її захищати. Вона виправдовує своє існування великим законом Дарвіна про виживання вульгарно.
Якщо ми будемо викладати історію літератури тієї чи іншої епохи, не знаючи економічної і політичної історії цієї епохи, то наше виклад зведеться в кращому випадку до водянистим естетично-філологічним міркувань.
Книга – це не тільки всі твори літератури, але також совість, розум і мистецтво.
Будь-яке людське творіння, будь то література, музика чи живопис, – це завжди автопортрет.
Суспільство знаходить в літературі свою справжню життя, зведену в ідеал, наведену в свідомість.
Будь-яке людське творіння, будь то література, музика чи живопис, – це завжди автопортрет.
Книги освічують душу, піднімають і зміцнюють людину, пробуджують в ньому кращі прагнення, гострять її розум і пом’якшують серце.
Тільки та література є істинно народна, яка, в той же час, є загальнолюдська; і тільки та література є істинно людська, яка, в той же час, є і народна. Одне без іншого існувати не повинно і не може.
Світ прекрасно обійшовся б без літератури; ще краще він обійшовся б без людини.
У літературі, як і в любові, ми буваємо здивовані тим, що вибрали інші.
Ходити заміж без любові їй не веліла велика російська література.
Література в кінцевому рахунку є хроніка того, як накопичуються неприємності і як людина протистоїть їм.
Російська мова всіляко заслуговує вивчення як сам по собі, бо один з найсильніших і найбагатших живих мов, так і заради інформації, що розкривається їм літератури.
Література – це керівництво людського розуму людським родом.
Читання хорошої літератури підвищує вміння грамотно викладати думки на рідній мові. А то зараз величезна кількість англіцизмів, інших запозичень з’явилося: кажуть перформанс замість подання або сет замість набір – це просто засмічення мови, а не розвиток. А щоб знати російську мову в усій його красі і різноманітті, соковитості, якщо хочете, потрібно якомога більше читати.
Література – це керівництво людського розуму людським родом.
