Щоб жити чесно, треба рватися, плутатися, битися, помилятися, починати і знову кинути, і знову починати, і знову кидати, і вічно боротися і втрачати. А спокій – душевна підлість.
Ввічливість і спокій прикрашають королеву.
Кращий засіб для спокою серця – робота розуму.
Найвища ступінь людської мудрості – це вміння пристосуватися до обставин і зберігати спокій всупереч зовнішнім гроз.
Якщо є ліки, то вам нема про що турбуватися. Вам достатньо прийняти його. Якщо ж ліки немає, то до чого занепокоєння? Занепокоєння лише посилює страждання.
Всі ми вміємо самі себе заспокоїти.
По-справжньому спокійну людину нелегко вивести з себе, та й сам він злити не буде.
Поспішай втекти з того місця, де сперечаються, і душа твоя буде затишною.
Живи, зберігаючи спокій. Прийде весна, і квіти розпустяться самі.
Щасливе життя починається зі спокою розуму.
Щоб бути щасливим, людині потрібна впевненість у завтрашньому дні, а щоб бути закоханим, потрібна якраз невпевненість. Щастя грунтується на спокої, тоді як кохання необхідні сумніви і тривоги.
Чим голосніше кричиш: «Заспокойся!», Тим менше люди заспокоюються. Головне – заспокоїтися самому.
Ніхто не може потурбувати іншого – тільки ми самі позбавляємо себе спокою.
– Я хочу миру і спокою!
– Ти занадто молодий, щоб хотіти цього.
Щоб жити чесно, треба рватися, плутатися, битися, помилятися, починати і знову кинути, і знову починати, і знову кидати, і вічно боротися і втрачати. А спокій – душевна підлість.
Набути спокій можна, тільки ставши спостерігачем, незворушно поглядають на швидкоплинне протягом життя.
Людина з величезним запасом терпіння і толерантності йде по життю з особливою часткою спокою й умиротворення. Така людина не тільки щасливий і емоційно врівноважений, але він, до того ж, міцніше здоров’ям і менше схильний до хвороб. У нього сильна воля, хороший апетит, і йому легше заснути, адже совість його чиста.
