Всі справжні відьми тільки так і чаклують, з серця … Кільце-то да паличкачарівна, чай, для дурнів робилися. Де їм, дурням, сотні років серце розвивати та доброту в собі збирати – взяли палицю, кільце почепили да пошли дрова ламати …
Навчила своє тіло висловлювати все, що відчуває душа.
– Важко любити відьму?
– Важко, коли тебе не люблять!
Отже, запам’ятай: відьма – це завжди жінка. Мені зовсім не хотілося б говорити погано про всіх жінок. Більшість з них – добрі і милі. Але факт залишається фактом: всі відьми – жіночої статі. Чоловіків серед відьом не буває.
Відьма – від слова «відати». Це інквізитори перекрутили слово і його таємний сенс до повного неподобства. А ми просто відаємо приховане. Чи не в силу божественних одкровень, а просто – є у нас така сила. І вона нам дана для захисту людей і на їх користь.
Перше правило клубу відьом – ми не говоримо про клуб відьом.
– Це ось і є відьма? – Як на мене, не надто схоже. – Священик сказав, вона зізналася. – Ми обидва чудово знаємо, як церква вміє переконувати.
Виряджені, як відьма. Ось ці чорти і лізуть тобі в штани.
– Чорт візьми, на багажній полиці жінка!
– Я не жінка, я відьма!
– Ну добре .. На багажній полиці відьма!
У «Каталозі гарпій і чаклунок» можна знайти чудову характеристику відьом: «Та, що заподіює зло іншим; та, що плекає злі наміри; та, що дивиться скоса; та, що грайливо дивиться з-під лоба; та, що залишає будинок вночі; та, що позіхає днем: та, що ходить з сумним виглядом; та, що регоче без міри; вітряна; благочестива; боязка; сильна і мужня; та, що часто ходить на сповідь; та, що виправдовується; та, що тикає в людей пальцем; та, що знає про віддалені події; та, кому відомі таємниці науки і мистецтва; та, що говорить на багатьох мовах ».
– Коли побачиш мій сигнал, влаштуй їм пекло.
– Почекай … який сигнал?
– О, ти дізнаєшся – башка однієї з цих тварюк розлетиться вилітаю.
Відьми сьогодні здійснюють те, про що мріяли алхіміки.
