– Нечесно … – Ти втратив самовладання. – Цей урод хотів нас вбити. Ти теж злишся в бою. – Злість стане зброєю, якщо її підпорядкувати, використовувати. Ти цього не вмієш.
– Ох-ох-ох, сестрюнь! У того хлопця – складаний посох! А у тій дівчата – вогненний меч! – Спокійніше, сестричка. Це ж всього лише зброя. – «Всього лише зброя» ?! Це ж майже що відображення нас самих! Навіть частина нас самих! І вони такі класні! – А свою зброю тобі більше не подобається? Хіба ти їм не задоволена? – Звичайно ж я обожнюю свою «Crescent Rose»! Мені просто подобається знайомитися з новою зброєю – це все одно що … знайомитися з людьми? Може, навіть краще. – Ну вистачить, Рубі! Чому б тобі не спробувати спробувати завести власних друзів? – Навіщо мені друзі, якщо у мене є ти? – Ну, справа в тому, що мої власні друзі вже чекають мене. Вобщем, мені треба йти. – Ей, почекай! – Побачимося!
Перш, ніж оголити кинджал, ви повинні бути впевнені, що він добре заточений.
Якщо ти взяв в руки зброю, воно має вистрілити.
Пройде багато часу, перш ніж американська допомога Англії поставками озброєння дійсно стане ефективною, але навіть в цьому випадку якість поставлених літаків вельми сумнівно. Країна, яка перебуває настільки далеко від театру війни, не може випускати літаки високої якості. Те, з чим досі доводилося зустрічатися німецьким льотчикам, вони характеризували як «мотлох».
– Костик, ну людям незрозуміло! Ну розкажи, шо це за машина. – Це машина Хайрема Максима, калібр 7,62, швидкість роботи 300 пострілів в хвилину. – Ось як! – А навіщо ви принесли сюди цю штуку? Якщо у вас справа, могли б прийти і поговорили б, як розумні люди. – Так ми за справу поговоримо, але трохи пізніше. А зараз ми поговоримо за вашу совість. Господа і дами, ні, ну як можна ось пити, їсти, коли трудящим нічого покласти в тарілку? І це при тому, що вони повалили самодержавство, а ви – ні. – А у мене сьогодні День Народження. – І я знову вас вітаю! Але шо мені передати трудящим?
