Російська мова – це перш за все Пушкін – неру шімий причал російськогомови. Це Лермонтов, Лев Толстой, Лєсков, Чехов, Горький.
Споживач – це покупець, який на що або скаржиться.
Я боюся тільки одного – опинитися негідним моїх мук.
Рідна мова нам повинен бути головною основою і загальної нашої освіченості і освіти кожного з нас.
Бачу бороду, але не бачу мудреця. Русский без православ’я – дрянь, а не людина.
Бережіть нашу мову, наш прекрасний російську мову – це скарб, це надбання, передане нам нашими попередниками! Звертайтеся шанобливо з цим могутнім знаряддям; в руках умілих воно в змозі творити дива!
Жінка, яка не любить недоліків свого чоловіка, не любить і його самого.
Ідея про безсмертя – це саме життя, живе життя, її остаточна формула і головне джерело істини і правильного свідомості для людства.
Треба любити і зберігати ті зразки російської мови, які успадкували ми від першокласних майстрів.
Радість завершення відчувають тільки ті, хто не несе ніякої відповідальності за результат роботи.
Без дітей не можна було б так любити людство.
Натуральне багатство російської мови і мови таке велике, що не мудруючи лукаво, серцем слухаючи час, в тісному спілкуванні з простою людиною і з томиком Пушкіна в кишені можна зробитися чудовим письменником.
Не важливо з якою швидкістю ти рухаєшся до своєї мети, головне не зупинятися.
Душа зцілюється поруч з дітьми.
По відношенню кожної людини до своєї мови можна абсолютно точно судити не тільки про його культурному рівні, а й про його громадянської цінності.
Друг усім – нічий друг.
Гуманність є тільки звичка, плід цивілізації. Вона може абсолютно зникнути.
Однією мову нам повинен бути головною основою і загальної нашої освіченості і освіти кожного з нас.
Нездатний до каяття незцілений.
Мистецтво є така потреба для людини, як їсти і пити. Потреба краси і творчості, який втілює її, – нерозлучна з людиною, і без неї людина, може бути, не захотів би жити на світі.
