– Люди, здаємо по п’ятдесят копійок. У Маші Селезньової поповнення сімейства!
– Особисто я тут ні при чому!
А це Шура – симпатична, але, на жаль, активна. Колись її висунули на громадську роботу і з тих пір ніяк не можуть засунути назад.
Ми називаємо її «наша мимра». Звичайно, за очі.
Ми вас любимо. Десь в глибині душі, десь дуже глибоко.
Ми називаємо її «наша мимра». Звичайно, за очі.
А це Шура – симпатична, але, на жаль, активна. Колись її висунули на громадську роботу і з тих пір ніяк не можуть засунути назад.
– Нічого не скажеш, ви справжній сучасний чоловік!
– Яке ви право маєте мене так ображати ?!
Якби не було статистики, ми б навіть не підозрювали про те, як добре ми працюємо.
Вона в принципі не знає, що на світі бувають діти. Вона впевнена, що вони з’являються на світ дорослими, згідно зі штатним розкладом, з посадою і окладом.
– Уявляєте, Бубликів помер!
– Чому помер? Я не віддавала такого розпорядження … Як помер?
А чоловіки там будуть?
Вгадай, що я зараз палю? Мальборо. Новий заступник з панського плеча цілий блок кинув. Заводить дружбу з секретаркою. Зараз він у Баби сидить.
– Ти ж розумниця.
– Коли жінці говорять, що вона розумниця, це означає, що вона – кругла дура?
Ну, все, Новосельцев, Ваша справа труба.
Дозвольте вам вручити сувернір зі Швейцарії. Ось в цій ручці вісім кольорів. Вона дуже зручна для резолюцій: чорний колір – «відмовити», червоний – в бухгалтерію «оплатити», зелений – колір надії, синій – «товаришу такому-то, розглянути». Будь ласка.
– Червоне. Або біле?
– Або біле. Але можна червоне.
– Чому ви весь час брешете? – Тому що я беру приклад з вас,
– А який це Новосельцев?
– А ніякої. Млявий і безініціативний працівник. На жаль, таких у нас багато.
– Що ви за людина? Я ніяк не можу вас розкусити …
– Не треба мене кусати, навіщо розкушувати.
