– Тобі не набридає бути такою правильною?
– Інший і не будеш в суспільстві психопата.
– Ну вважай, що ти зачепила почуття цього психопата.
– Тобі налити?
– Ні. Спасибі, я не голодний. Тільки що поїв.
– Тебе не турбує, що одного разу вся звірина лісна зберуться разом і тобі помстяться? Нууу вони ж спілкуються.
– Поганий день?
– Поганий століття.
– Мер, що ви тут робите?
– Деймон? А ти як тут?
– Я вампір … а у вас якась відмазка, немає, ну правда?
Я можу дозволити тобі померти, якщо це те, що ти дійсно хочеш. Якщо ти по-справжньому віриш, що твоє існування безглуздо По правді кажучи, я сам думав про це пару раз за кілька століть.
– Вона не вміє просити вибачення.
– У цьому ми схожі- я не вмію прощати.
– Як ти можеш бути з ними заодно?
– Я ні з ким не заодно, ти просто мене бесішь і я хочу, щоб ти здох.
– Бачиш, я ж казав, що вмію бути поганим.
– Погані так не говорять.
– Що з тобою?
– Я нещасна …
– Ну піди співаєш щось.
– Вона не вміє просити вибачення.
– У цьому ми схожі – я не вмію прощати.
Я хоч і багато говорю, але далеко не завжди знаю, що треба сказати.
– Це погана ідея …
– Не буває «поганих» ідей, бувають лише погано реалізовані чудові ідеї!
Сьогодні я міняю тебе на текілу.
Sometimes I do things I do not have to do.
Я люблю тебе, Олена! Я люблю тебе так сильно, що навіть не можу зробити нічого егоїстичного. Чому ти цього не розумієш?
Так, але дурниці це так весело.
– Як Джеремі?
– Ненавидить мене. Ненавидить життя. Ненавидить те, що ми навіть пообідати не можемо так, щоб перед десертом ніхто не помер!
Вербена не дає мені проникнути в її голову, але, може, я хочу не в голову?
– Це погана ідея…
– Не буває «поганих» ідей, бувають лише погано реалізовані чудові ідеї!
Не можна забувати про життя.
