Відкрити нову книгу, як відкрити комору, повну улюблених речей.
Обіцянки треба давати акуратно. А обіцянки зі словами завжди ілінікогда, краще взагалі не давати. Ми не можемо сказати, як повернеться наше життя.
Він не знає, що я так посміхаюся лише поруч з ним.
Я завжди вважав, любов – небезпечний недолік.
Я любив її, а вона мене немає. Я довго жив з цим почуттям, відчуваючи гіркоту і біль.
– Форрест, ти вже вибрав, ким станеш, коли виростеш?
– Ким буду я?
– Так.
– А хіба я не буду самим собою?
Часом неприємне знайомство розкриває двері таємниць.
Я подивилася на нього і зрозуміла, що ми створені одне для одного. Тому я влаштувала скандал і вигнала його геть.
– Логічно.
Вона вміє бути щасливою, і в такі моменти сяє яскравіше.
– Як з вами зв’язатися?
– Зі мною взагалі краще не зв’язуватися.
Ми як дерева: ростемо і даємо плоди самі по собі. Прекрасні дерева, чиї річні кільця – віхи життя.
Цікаво яку помилку він робить? Якщо тільки дурні люди помиляються! Розумний не допустить цього! Розумних по вашим висловом взагалі не існує!
Мені боляче, коли вона не розуміє мене, коли розуміє – дякую долі
Життя – це кращий вчитель, але вона дуже дорого бере за свої уроки. Якщо Ви розумні, то ви будете вчитися на чужих помилках, а якщо ви дурні.
Якщо вона впаде, я залечу її рани. Вона знову підніметься і піде вперед.
