Нехай я не досягну нічого, нехай розрахунок невірний, нехай лопну і провалюсь, все одно – я йду. Іду тому, що так хочу.
Вибачте нам наше щастя і пройдіть повз.
Егоїсти примхливі і боягузливі перед боргом: в них вічне боягузливе огиду зв’язати себе якимось боргом.
Любов’ю все купується, все рятується … Любов таке безцінний скарб, що на неї весь світ купити можеш, і не тільки свої, але і чужі гріхи ще викупиш.
Кожен, хто захотів істини, вже страшно сильний.
Треба любити життя більше, ніж сенс життя.
Таланту потрібно співчуття, йому потрібно, щоб його розуміли.
Муравей знає формулу свого мурашника, бджола теж свого вулика, але людина не знає своєї формули. Звідки ж, коли так, взятися ідеалу громадянського устрою в суспільстві людському?
Ви мені ненависні, – саме тим, що я так багато вам дозволила, і ще ненависніше тим, що так мені потрібні.
Людина, яка не була дитиною, буде поганим громадянином.
Ви сказали це випадково – отже, сказали щиро.
Коли ти хочеш, щоб тебе поважали, по-перше і головне – поважай сам себе.
Милостиня розбещує і подає, і бере, і понад те не досягає мети, тому що тільки підсилює жебрацтво.
У чесних ворогів буває завжди більше, ніж у безчесних.
У чому свобода? У тому чи, щоб віддатися всім можливим течіям або оволодіти собою і своїми прагненнями?
Мене звуть психологом. Неправда. Я лише реаліст у вищому сенсі, – тобто зображую все глибини душі людської.
Без великодушних ідей людство жити не може.
Необхідно знищити мої бажання, зітріть мої ідеали, покажіть мені що-небудь краще, і я піду за Вами.
На всьому готовому звикли жити, на чужих помочах ходити, жування є. Ну, а настав час великий, тут кожен і з’явився ніж дивиться.
Трапляється ж так, що живеш, а не знаєш, що під боком там у тебе книжка є, де вся-то життя твоє як на пальцях розкладена. Та й що самому перш невдогад було, так ось тут, як почнеш читати в такій книжці, так сам все помаленьку і згадаєш, і знайдеш, і розгадаєш.
