Час може вилікувати абсолютно все, дайте тільки часу час.
Все відносно. Ти повинен усвідомити, що люди мають право мислити не так, як мислиш ти, і не робити того, чого ти від них очікуєш. Вони, ймовірно, люблять тебе, але їх любов може проявлятися не так, як ти хочеш.
Закохуєшся адже тільки в чуже, рідне – любиш.
Всі можна пережити в цьому житті, поки є для чого жити, кого любити, про кого піклуватися і кому вірити.
Ніякі проблеми не страшні, якщо вдома тебе чекають люблячі люди.
Люди самі собі влаштовують проблеми – ніхто не змушує їх вибирати нудні професії, одружуватися не на тих людях або купувати незручні туфлі.
Всі приємне в цьому світі або шкідливо, або аморально, або веде до ожиріння.
Ми часто повторюємо, що про людину судять за її справами, але забуваємо іноді, що слово теж вчинок. Мова людини – дзеркало його самого.
У шахах це називається «цугцванг», коли виявляється, що найкорисніший хід – нікуди не рухатися.
Всі радості послані нам для того, щоб показати як прекрасне життя, коли ми на вірному шляху.
Нам би про душу не забути, нам би трохи добрішими бути, нам би, з нашими швидкостями, не забути, що люди ми.
Всі будують плани на далеке майбутнє і ніхто не знає, проживе він до вечора.
Коли щось розумієш, то жити стає легше. А коли щось відчуєш – то важче. Але чомусь завжди хочеться відчути, а не зрозуміти!
Куди б ти не йшов, якщо хочеш рухатися вперед, доведеться прокладати собі шлях.
Всі хочуть змінити світ, але ніхто не хоче змінитися сам.
Ми не господарі власного життя. Ми пов’язані з іншими минулим і сьогоденням. І кожен проступок, як і кожну добру справу, народжують нове майбутнє.
Уява більш важливо, ніж знання.
Бажання – половина життя; байдужість – половина смерті.
Всі, хто домагається чогось у житті – мрійники. Але не всі мрійники домагаються чогось в житті!
Оточуючим легко сказати: «Не приймай близько до серця». Звідки їм знати, наскільки глибоко твого серця? І де для нього – близько?
