Як часто, в житті помиляючись, втрачаємо тих, ким дорожимо.
Чужим сподобатися намагаючись, деколи від ближнього біжимо.
Підносимо тих, хто нас не стоїть, а найвірніших зраджуємо.
Хто нас так любить, ображаємо, і самі вибачень чекаємо.
Швидше голодний лев відмовиться від їжі ніж жінка від підлості і брехні.
Один не розбере, чим пахнуть троянди …
Інший з гірких трав добуде мед,
Дай хліба одному – навік запам’ятає …
Іншому життя пожертвуй – не зрозуміє.
Боротьба дає смак життя.
Ми більше в цей світ повік не потрапимо,
повік не зустрінемося з друзями за столом.
Лови ж кожне летить мить –
Його не було підстерегти вже ніколи потім.
Крапля стала плакати, що розлучилася з морем,
Море засміялася над наївним горем.
Не дратуй інших і сам не гнівайся,
Ми гості в цьому тлінному світі.
І, якщо щось не так – змирися!
будь розумнішіі посміхнися.
Холодної думай головою.
Адже в світі все закономірно:
Зло, ізлучённое тобою,
До тебе повернеться неодмінно.
«Будеш в суспільстві гордих учених ослів, Постарайся віслюком вдавати без слів, Бо кожного, хто не осів, ці дурні Звинувачують негайно в підриві основ.»
Do Not заздри тому, хто сильний і багатий,
за світанком завжди настає захід.
З цим життям короткою, равною вдиху,
Звертайся, як з даної тобі напрокат.
Без нас кружляв світ, без нас кружляти буде.
Всесвіту все одно, і боляче тільки нам.
Я думаю, що краще одиноким бути,
Чим жар душі «кому-небудь» дарувати
Безцінний дар віддавши кому попало
Рідного зустрівши, що не зумієш полюбити.
Згрішивши, ні до чого себе пеклом лякати! Стати безгрішним не треба собі обіцяти! Для чого милосердному Богу безгрешнік ?! Грішник потрібен Всевишньому, щоб прощати!
Я думаю, що краще одиноким бути,
Чим жар душі «кому-небудь» дарувати.
Безцінний дар віддавши кому попало,
Рідного зустрівши, що не зумієш полюбити.
Про майбутнє і минуле не журися,
Сьогоднішнього щастя ціну
знай.
Любов може обійтися без взаємності, але дружба – ніколи.
Коли в людини кидаєш бруд, пам’ятай – до нього вона може не долетіти, а на твоїх руках залишиться.
Чи не смішно весь вік по копійці збирати,
Якщо вічне життя все одно не купити?
Цю життя тобі дали, мій милий, на час, –
Постарайся ж часу не упустити.
Живи правильно, будь тим задоволений, що є, живи вільно, бережи свободу і честь. Не горюй, не заздри, хто багатший, хто бідніший тебе-тих на світі не злічити.
Показувати можна тільки зрячим.
Співати пісню – тільки тим, хто чує.
Даруй себе тому, хто буде вдячний,
Хто розуміє, любить вас і цінує.
