Будьте як діти! Їм не важлива думка людей, вони завжди радіють життю.
Діти всього уважніше слухають тоді, коли говорять не з ними.
Дітям не треба багато говорити, не треба напихати їх розповідями, слово не забава, а словесне пересичення – одне з найшкідливіших пересичення. Дитині потрібно не тільки слухати слово вихователя, а й мовчати; в ці миті він думає, осмислює почуте і побачене. Не можна перетворювати дітей в пасивний об’єкт сприйняття слів.
Забави дорослих називаються справою, у дітей вони теж справа, але дорослі за них карають, і ніхто не шкодує ні дітей, ні дорослих.
Я перестав пити, коли у мене з’явилися діти, тому що я хотів завжди бути напоготові. Я не хотів би пропустити жодної речі, яку діти говорять або роблять. Це дуже важливо для мене. Коли у васдіти, ви ведете себе, як на наркотики. Ви завжди зосереджені. Ви покриті з голови до ніг їх маленькими дитячими какашками, але це круто. Ось чому я перестав пити.
Багато людей хочуть змінити світ на краще для своїх дітей. Я ж хочу змінити своїх дітей, щоб вони послужили світу.
Діти бавлять себе тим чи іншим заняттям навіть тоді, коли нічого не роблять.
Нехай ваш вихованець буде непокірним, свавільним – це незрівнянно краще, ніж безмовна покірність, безвольність.
Моя донечка і мій синочок – вони все для мене: вони моє життя, моє серце, моя душа і найважливіша причина, чому я дихаю! Я не можу собі уявити життя без них. Я люблю моїх діток!
Людина, здатний знайти підхід до розумних дітям, не стане оточувати себе дорослими дурнями.
Діти по-справжньому люблять батьків, коли намагаються наслідувати їх, копіюють звички і манеру поведінки.
Там, де все будується на покарання, немає самовиховання, а без самовиховання не може бути нормальним і виховання взагалі. Не може, бо покарання вже звільняє вихованця від докорів сумління, а совість – це головний двигун самовиховання; де совість спить, не може бути й мови про самовиховання. Отримав покарання думає: мені нічого більше роздумувати про свій вчинок, я отримав те, що належить.
