Одним з найвідоміших творів Миколи Гоголя є повість «Тарас Бульба», в якому дуже точно описані традиції і побут козаків. Ця повість принесла в світ безліч нових виразів, які дуже тісно увійшли в традиції повсякденного спілкування. Найяскравішим прикладом з них є «терпи, козак, отаманом будеш», яке використовують, коли хочуть притупити чужий біль від чого-небудь. В даному розділі зібрані крилаті вирази з повісті Тарас Бульба.
Чорт вас візьми, степи, як ви гарні!
Що, синку, допомогли тобі твої ляхи?
Вже розумнішими того не можна вигадати, що весь народ вигадав.
А повернись-но, сину!
Коли чоловік закохається, то він так само що підошва, яку, коли розмочити у воді, візьми зігни – вона і зігнеться.
Терпи казак’, отаман будеш!
Терпи, козаче, – отаман будеш! Не той ще добрий вояк, хто не втратив духу у важливій справі, а той добрий воїн, хто й без діла не засумуєш, хто все витерпить, і хоч ти йому що хочь, а він все таки поставить на своєму.
Вітчизна є те, що шукає душа наша, що миліше для неї всього. Вітчизна моя – ти.
Не було ремесла, якого б не знав козак: накурено вина, спорядити віз, намолоти пороху, справити ковальську, слюсарну роботу і, а до того ще, гуляти відчайдушно, пити і гулянка, як тільки може один російський, – все це було йому по плечу.
Невідомо майбутнє, і стоїть воно перед людиною подібно осінньому туману, який піднявся з боліт.
Як же може статися, щоб без діла не напився чоловік?
Підійдіть діти до матері: молитва материнська і не воді і на землі рятує.
Просто під саме серце влучила його куля, але зібрав старий весь дух свій і сказав: «Не жаль мені прощатися зі світом. Дай Боже всякому такої смерті! Нехай же славиться до кінця століття Російська земля! » І понеслася у вирій Бовдюгова душа розповісти давно відійшов старцям, як уміють битися в землі і, ще краще того, як уміють умирати за святу віру.
Ще не велика мудрість сказати укорітельное слово, але велика мудрість сказати таке слово, яке б, не посварившись над бідою людини, підбадьорило б його, додало б духу йому.
Перший обов’язок і перша честь козака дотримати товариства. От скільки живу я на світі, а не чув ніколи, пани-браття, щоб козак покинув де чи продав кого свого товариша.
Та хіба знайдуться на світі такі вогні, муки і така сила, яка б пересилила російську силу!
Коли чоловік закохається, то він все одно що підошва, яку, коли розмочити у воді, візьми зігни – вона і зігнеться.
Невідомо майбутнє, і стоїть воно перед людиною подібно осінньому туману, який піднявся з боліт.
Але невідомо майбутнє, і стоїть воно перед людиною, подібно осінньому туману, який піднявся з боліт. Шалено літають в ньому вгору і вниз, черкаючи крилами, птиці, що не розпізнаючи в очі один одного, голубка – не бачачи яструба, яструб – не бачачи голубки, і ніхто не знає, як далеко літає він від своєї смерті.
Велика влада слабкої жінки, що багато дужих губить вона.
