Перший обов’язок і перша честь козака дотримати товариства. От скільки живу я на світі, а не чув ніколи, пани-браття, щоб козак покинув де чи продав кого свого товариша.
Та хіба знайдуться на світі такі вогні, муки і така сила, яка б пересилила російську силу!
Коли чоловік закохається, то він все одно що підошва, яку, коли розмочити у воді, візьми зігни – вона і зігнеться.
Невідомо майбутнє, і стоїть воно перед людиною подібно осінньому туману, який піднявся з боліт.
Але невідомо майбутнє, і стоїть воно перед людиною, подібно осінньому туману, який піднявся з боліт. Шалено літають в ньому вгору і вниз, черкаючи крилами, птиці, що не розпізнаючи в очі один одного, голубка – не бачачи яструба, яструб – не бачачи голубки, і ніхто не знає, як далеко літає він від своєї смерті.
Велика влада слабкої жінки, що багато дужих губить вона.
Якщо людині приходить остання крайність, тоді, робити нічого, він повинен харчуватися тим, чим доти гидую; він може харчуватися тими тварюками, які заборонені законом; все може тоді піти в їжу.
Є ще порох в порохівницях.
Коли є красуні і дворянки то їм хоч і їсти нічого, а перли все таки куплять.
Коли людина закохається, то він все одно, що підошва, яку, коли розмочити у воді, візьми, зігни – вона і зігнеться.
Запорожці, як діти: коли мало – з’їдять, коли багато – теж нічого не залишать.
Слов’янська порода – широка, могутня порода перед іншими, що море перед мілководними річками.
Не той ще добрий вояк, хто не втратив духу у важливій справі, а той добрий воїн, хто й без діла не засумуєш, хто все витерпить, і хоч ти йому що хочь, а він все-таки поставить на своєму.
Не слухай, синку, матері! вонабаба, вона нічого не знає!
Ні, братці, так любити, як козацька душа, – любити не тільки розумом чи ще чим, а всім, чим дав бог, що тільки є в тобі, а … – сказав Тарас, і махнув рукою, похитав сивою головою, і вусом моргнув, і сказав: – Ні, так любити ніхто не може!
