Який вершник, така і кінь.
Гарна кінь слухається навіть тіні вершника.
Я як скаковая кінь. Чим ти її нагодуєш, так вона і побіжить.
Знаєте, існує дивовижна взаємна симпатія, свого роду братство між усіма, хто має справу з кіньми.
Добрий кінь піді мною, господь наді мною.
На старанну коня весь вантаж валиться.
Кінь це універсальний поглинач грошей і часу.
За очі коня не купують.
Витончені і таємничі, віддані і надійні, розумні й добрі. І якщо людина – вінець природи, то кінь, безумовно, її шедевр. Вони випромінюють тепло, енергію, мають цілий спектр почуттів: радість, страх, цікавість. І, як людина, мають свою індивідуальність. Адже з давніх часів кінь – вірний і незамінний супутник людини.
– Ти знаєш, чому коні довго живуть?
– Тому що вони ніколи не з’ясовують відносин.
Олександр Солженіцин
Сміється над конем той, хто не наважується сміятися над його господарем.
Вади коня зовні, пороки людини – зсередини.
Коні схожі на жінок: такі ж гарні і такі ж витривалі.
Золото купить чотири дружини, кінь же лихий не має ціни. Він і від вихору в степу не відчепиться. Він не змінить, він завжди каже правду …
Без коня козак кругом сирота.
Мабуть, тільки стрибка на коні дозволяє, не відриваючись від землі, відчути щастя польоту … Відмінна емоційна зарядка – втоми як не бувало.
Кінь – це поезія в русі.
Краса коні дивовижна … Дивитися на неї в усій красі пишноти нікому не набридне.
Коні шкодують тільки самих себе і зрідка тільки тих, в шкурі кого вони себе легко можуть уявити.
Нехай нас не дратує принадність молодих коней, коли вони як пилок в повітрі одного разу будуть сполохати і ніколи не повернуться.
Коні іржуть до добра.
Крапля нікотину вбиває в людині коня, а крапля спирту вбиває в людині зайця.
Навіть краплею води можна вбити коня, якщо постійно капати їй на мізки.
