Сьогодні сидиш от, серце в залізі.
Коли чогось сильно захочеш, весь Всесвіт буде сприяти тому, щоб твоє бажання збулося.
Щоб дізнатися, де живе твоє серце, зверни увагу, де бродить твій розум в хвилини мрій.
Ньютон, Ейлер, Гаус, Пуанкаре, Колмогоров – всього п’ять життів відокремлюють нас від витоків нашої науки.
Іноді так буває: ти в одному місті, а серце – в іншому.
Перш ніж один з учнів Будди став ченцем, він зустрів прекрасну дівчину і просто втратив голову від любові до неї. Будда запитав – «Як сильно ти її любиш?». А він відповів, що перетворився б в кам’яний міст, і витерпів би п’ятсот років під вітром, п’ятсот років спеки, п’ятсот років проливних дощів, і лише просив, щоб дівчина часом ходила по цьому мосту.
Кожна людина як така собі буква. Коли разом збираються хороші люди, вибудовується хороша пропозиція.
Те, у що ти віриш, стає твоїм світом.
Per aspera ad astra. Через терни до зірок.
Якщо я полюблю, то на все життя, я віддамся почуттю вся, душею і тілом, втрачу голову і забуду минуле. Я відмовляюся задовольнятися лушпинням почуттів і насолод, не пов’язаних з цим станом.
Добрі слова сказати нескладно, але їх відлуння довго живе в людських серцях.
У людині я люблю світло. Товщина свічки мене не хвилює. Полум’я скаже мені, хороша чи свічка.
Куди мене ведуть мої дороги, Мої надії і мої тривоги? Любов моя, признач мені зустріч десь Серед надії і серед світанку. Навіщо буває серце одиноким? Навіщо йому все здається далеким? Буран розлуки і заметіль розлуки Нехай ніколи до нас не протягнуть руки. Хочу з тобою йти по життю поруч, Щоб жили дві долі єдиним ладом. Одна доля злилася з іншого долею. Любов моя, мені добре з тобою. Є на землі чудова прикмета – Зустрічати свою любов серед світанку. Любов моя, признач мені зустріч десь Серед надії і серед світанку.
Той, хто може продати душу в ім’я любові, здатний змінити світ.
